Соловйов Василь Іванович
Василь Іванович Соловйов (1890 — 1939) — революціонер-більшовик та політпрацівник Червоної армії. Делегат 6-го, 7-го і 10-го з'їздів РКП(б). член ВЦВК. ЖиттєписНародився в родині вчителя в місті Гольдінген Курляндської губернії. Після закінчення фізико-математичного факультету Петербурзького університету в 1914 році призначений до Вологодської гімназії на посаду викладача математики з виконанням обов'язків класного наставника. У жовтні 1917 року член партійного центру з керівництва повстанням у москві, комісар Московського ВРК. В 1918 році член бюро МК РКП(б), член Президіуму Мосради. Від листопада 1918 року член РВР Східного фронту. З грудня 1918 по червень 1919 член РВР 2-ї армії. В липні-жовтні 1919 року управсправами РВР Південного фронту. З січня 1920 року заступник начальника Головполітшляху (на транспорті), з серпня 1920 заступник начальника Політуправління Республіки. 3 січня — 13 травня 1921 року — голова політвідділу Реввійськради Республіки (РВР) РРФСР. У 1921—1922 роках — заступник голови Головполітпросвіту, потім — член колегії агітпропотділу, завідувач оргінструкторського відділу ЦК РКП(б). Потім — співробітник Комінтерну; виконував дипломатичну роботу в Афганістані, Мукден, Китаї (1923—1926). Член ВЦВК. Був завідувачем Державного видавництва художньої літератури; 1 листопада 1932 року призначений директором центральної книжкової палати РРФСР. У листопаді 1937 року звільнений з посади та репресований. Посмертно реабілітовано. Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia