Соловйов Володимир Олександрович (Герой Радянського Союзу)
Володимир Олександрович Соловйов (1909—1979) — майор радянська армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1945). БіографіяВолодимир Соловйов народився 13 липня 1909 року у місті Алатир (нині— Чувашія). Після закінчення школи працював на будівництві Горьковського автомобільного заводу. У жовтні 1931 року призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію. В 1934 році закінчив Ленінградську військово-теоретичну школу, а згодом — Ворошиловградську військову авіаційну школу льотчиків. Брав участь у польській та бессарабській військових операціях. Із першого дня німецько-радянської війни — на її фронтах. У боях був важко поранений[2]. До серпня 1944 року майор Володимир Соловйов був старшим штурманом 308-ї штурмової авіадивізії 3-го штурмового авіаційного корпусу 1-ої повітряної армії 3-го Білоруського фронту. На той час він здійснив 120 бойових вильотів на штурмовку скупчень бойової техніки та живої сили противника, завдавши йому втрат[2]. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» майор Володимир Соловйов був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 4813[2]. В 1947 році Соловйов звільнений у запас. Проживав і працював у Вінниці. Помер 17 липня 1979 року, похований на Центральному кладовищі Вінниці[2]. Був нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, Червоної Зірки, низкою інших медалей[2]. Примітки
Література
|
||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
