Соловйов Григорій Пимонович

Соловйов Григорій Пимонович
Соловйов Григорій Пимонович
Народився	26 січня 1903; село Якимівка, тепер смт. Мелітопольського району, Запорізької області
Помер	невідомо
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Військове звання	підполковник
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За оборону Кавказу»
	; ; ;

Григорій Пимонович Соловйов (26 січня 1903(19030126), село Якимівка, тепер смт. Мелітопольського району, Запорізької області — ?) — радянський діяч, секретар ЦК КП(б) Молдавії з кадрів, 1-й секретар Тираспольського міського комітету КП(б) Молдавії.

Біографія

Народився в селянській родині. З 1914 по 1921 рік працював у господарстві батьків та наймитував.

У 1921—1922 роках — курсант Олександрівської (Запорізької) губернської радянсько-партійної школи.

У 1922—1923 роках — секретар районного комітету комсомолу.

У 1923—1931 роках — слухач робітничого факультету, студент Дніпропетровського інституту народної освіти.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1931—1933 роках — асистент, завідувач кафедри економіки Дніпропетровського будівельного інституту.

У 1933—1935 роках — заступник начальника політичного відділу машинно-тракторної станції (МТС) у Молдавській АРСР.

У 1935—1937 роках — секретар партійного комітету і викладач політекономії Тираспольського сільськогосподарського інституту.

У 1937—1939 роках — на відповідальній роботі в Народному комісаріаті освіти Молдавської АРСР.

У 1939—1940 роках — лектор Молдавського обласного комітету КП(б)У.

28 серпня 1940 — квітень 1941 року — 1-й секретар Тираспольського міського комітету КП(б) Молдавії.

23 квітня — червень 1941 року — секретар ЦК КП(б) Молдавії з кадрів.

З вересня 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Перебував на політичній роботі в армійському Управлінні військово-польового будівництва № 151 Південного фронту. З березня 1942 року — начальник політичного відділу 25-й окремої саперної бригади Північно-Кавказького фронту, з 1943 року — начальник політичного відділу і заступник командира 1-ї штурмової комсомольської інженерно-саперної бригади Резерву головного командування Західного фронту.

У 1944 — 13 листопада 1945 року — секретар ЦК КП(б) Молдавії з кадрів.

У листопаді 1945 (затверджений в березні 1946) — лютому 1951 року — секретар Житомирського обласного комітету КП(б)У з кадрів.

З лютого 1951 року — начальник політичного відділу Снігурівського будівельно-монтажного управління № 14 «Укрводбуду» Миколаївської області.

На 1954 рік — голова правління Житомирського обласного відділення Товариства для поширення політичних і наукових знань (товариства «Знання»).

Подальша доля невідома.