Під час німецько-радянської війни працювала в Гостомельській лікарні та партизанському загоні.[1][2][3] Авторка книги спогадів.
У 1941 році записалася добровольцем до Червоної армії, працювала в госпіталі місцевої протиповітряної оборони[ru] в Києві. Після захоплення міста німцями працювала в лікарні села Гостомель. 1 серпня 1943 року втекла з лікарні до Київського партизанського загону з'єднання Михайла Наумова. Спочатку була лікаркою загону, секретаркою партійної організації. Надалі очолила медичну службу з'єднання Наумова.[4]
Після звільнення України від німців у 1944 році Надія Солодюк була десантована до Угорщини[5] у складі партизанського загону диверсійної бригади імені М. І. Кутузова під керівництвом Якова Кузнеця. Солодюк виконувала там обов'язки голови медичної служби. Надалі бригада передислокувалася до Чехословаччини[6].
У 1945 році повернулася на посаду молодшого наукового співробітника до відділу патологічної фізіології Інституту клінічної фізіології НАН України.[7] У 1947 році перейшла на посаду старшого наукового співробітника[8] У 1953—1960 працювала в лабораторії компенсаторних і захисних функцій Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця АН УРСР під керівництвом Ростислава Кавецького[9].
Солодюк Н. Мій шлях: [Нарис-спогади партизанки Київ. партизан. загону в з'єднанні Героя Рад. Союзу генерал-майора Наумова]. — К.:Рад. письменник, 1945. — 112 с.
Наукові
Солодюк Н. Ф. О механизме действия водных экстратов, приготовленных по методу В. П. Филатова, из различных тканей — С. 49-68 У кн. «Сборник, посвященный 75-летию со дня рождения Героя социалистического труда действительного члена Академии наук УССР и Академии медицинских наук СССР Владимира Петровича Филатова» / АН УРСР, Институт клинической физиологии им. А. А. Богомольца; ред. кол.: Р. Е. Кавецкий (отв. ред.) и др.]. — Киев: Издательство АН УССР, 1950. — 335, [1] с. [1] л. : портр., табл., граф., ил.
Кавецкий P.E., Солодюк Н. Ф., Красновская М. С. О ролі нервной системы в компенсации кровопотери. У зб. Вторая всесоюзная конференция патофизиологов: посвященная памяти академика А. А. Богомольца в связи с 75-летием со дня его рождения. — Киев : 1956. — 447 с. С. 148—150
Кавецкий P.E., Солодюк Н. Ф., Вовк С. И., Красновская М. С., Дзагоева Т. А. Реактивность организма и тип нервной системы. Киев. 1961.
Солодюк Н. Ф. История развития учения о типах высшей нервной деятельности //Реактивность организма и тип нервной системы. Киев, 1961.
↑Родня. Полиция и партизаны, 1941—1944. На примере Украины / Авт.-сост.: А. Гогун, И. Дерейко, А. Кентий. Центральный государственный архив общественных объединений Украины; Ведомственный государственный архив службы безопасности Украины. — К.: Украинский издательский союз, 2011. — 576 с.(рос.)
↑Історія Національної академії наук України. 1946—1950 : Частина 2. Додатки / упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко ; редкол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) [та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — К., 2008. — 716 с. — ISBN 978-966-02-5064-2 (Ч. 2)
↑Історія Національної академії наук України. 1956—1960. ‒ Ч. 2: Додатки [Електронне видання] / НАН України. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства. ‒ К., 2015. ‒ 1064 c.
