Соломоново

село Соломоново
	Герб Соломоново
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Ужгородський район
Тер. громада	Чопська міська громада
Код КАТОТТГ	UA21100270050020245
Основні дані
Засноване	1332
Населення	1457(2020 рік)
Площа	6,15 км²
Поштовий індекс	89460
Географічні дані
Географічні координати	48°25′50″ пн. ш. 22°9′50″ сх. д. / 48.43056° пн. ш. 22.16389° сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	с.Соломоново, вул. Миру, 2
Карта
	Соломоново
	Соломоново
Мапа
	Соломоново у Вікісховищі

Соломоново (угор. Tiszasalamon, словац. Šalamúnová) — село в Ужгородському районі Чопської міської громади Закарпатської області на річках Тиса та Латориця. Колишні назви — селище Шоломон, с. Тісошоломон, с. Соломон, с. Соломонове^[1].

Село є крайнім західним населеним пунктом України. За півтора кілометра на захід — кордон зі Словаччиною, де розташована найзахідніша точка України — стариця Мертва Тиса (Ченя).

Історія

У першій письмовій згадці про село (1281) повідомляється, що воно належало шляхтичу Петру. В джерелах ХІІІ — XIV ст. село відоме під назвами «Salamun», «Solomon», «Salamon». Можливо, назва села походить від його власника Соломона. В XII ст. селом володіли шляхтичі з Требишіва (Східна Словаччина), які 1300 передали його Ужанському наджупану Петру Петені. З першої половини XIV ст. власниками Соломонова були графи Другети.

В 30-х роках XIV ст. в селі існував католицький костел, який у період Реформації переходив від католиків до реформатів і навпаки.

1427, крім господарства кенейза (шолтейса), Соломоново було оподатковано від 14 порт. Тоді село вважалося поселенням середнього розміру. У XVI ст. кількість жителів села значно зменшилася. 1588 було оподатковано 9 селянських господарств, у власності яких було 1,75 порти. 1599, через десятиліття, в селі нараховувалось близько 20 селянських домогосподарств, костел, парафія, школа.

Джерела, датовані XVIII ст., зараховують Соломоново до мадярських сіл.

У 1923 році чехословацькі легіонери та їхні родини заснували поселення Страж (словац. Stráž, угор. Strázs)^[1],^[2] на залишковому фермі в 250 га на північ від залізничної лінії (сьогодні Шевченка вул., Першотравнева вул., Латорицька вул., Демократична вул.). У той час новостворена Чехословаччина запропонувала легіонерам сільськогосподарські угіддя в Східній Словаччині та на Підкарпатті, звільнені земельною реформою. Сім'ї спочатку жили в імпровізованих просторах, потім будували будинки; до поселення іммігрували також кілька русинських жителів^[3],^[4]. У Стражі існувала залізнична станція Stráž pri Čope^[5], і до цього дня залізничний прикордонний перехід Чоп — Чєрна-над-Тисою називається Страж.

Після приєднання в 1946 році радянською стороною була перекрита чехословацька автомагістраль 553 Мукачево — Кральовски-Хлмец, що зв'язує Соломоново з Чехословаччиною (48 ° 26'07 «пн. ш. 22 ° 08'17» в.). Словаччина і Україна планують відновити автомагістраль і відкрити новий прикордонний перехід.^[6]

У 1995 році рішенням Закарпатської обласної ради назва села була змінена з Соломонове на Соломоново^[1].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 210595, розташована у приміщенні сільської ради.

Результати

зареєстровано 1142 виборці, явка 49,65 %, найбільше голосів віддано за «Слуга народу» — 52,09 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 9,62 %, за партію «Патріот» — 9,07 %.^[7] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Йосип Борто (самовисування) — 45,99 %, за Андрія Андріїва (самовисування) — 14,48 %, за Олександра Пекаря (Слуга народу) — 13,50 %^[8].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[9]:

Мова	Кількість	Відсоток
угорська	831	59.91 %
українська	517	37.27 %
російська	27	1.95 %
вірменська	6	0.43 %
білоруська	2	0.15 %
румунська	2	0.15 %
словацька	1	0.07 %
інші/не вказали	1	0.07 %
Усього	1387	100 %

Промисловість

У Соломонові розташований завод «Єврокар» (англ. Eurocar^[10]) — офіційний виробник автомобілів марок Volkswagen Group в Україні, в першу чергу — Шкода.

Туристичні місця

найзахідніша точка України — стариця Мертва Тиса (Ченя).
реформатський храм

Відомі особи

Горал Ян (Horal Jan)^[cs], (оригінальна назва — Гоффман Ян) — (1923–2011) — чеський ветеран війни, менеджер, бізнесмен, готельєр, ініціатор культурного життя та меценат ветеранів війни.