Соляник Алла Анатоліївна
А́лла Анато́ліївна Соля́ник (нар. 17 червня 1964, Смоленськ, РРФСР) — українська бібліотекознавиця, фондознавиця, документологиня. Доктор педагогічних наук (2006), професор (2007), проректор з наукової роботи (2022). ЖиттєписНародилася 17 червня 1964 року в Смоленську у сім'ї військовослужбовця Анатолія Георгійовича та Зої Карпівни Кудріних. У 1981 році вступила на бібліотечний факультет Харківського державного інституту культури (ХДІК). Під час навчання була головою студентського науково-творчого товариства інституту. По закінченні отримала диплом з відзнакою зі спеціальності «Бібліотекознавство та бібліографія»[1]. Трудову діяльність розпочала 1985 року у ХДІК (зараз Харківська державна академія культури), як викладач. У 1991—1994 роках навчалася там же в аспірантурі. 1995 року захистила кандидатську дисертацію «Місцевий примірник документів: історія і сучасний стан постачання бібліотек». 1996 року отримала науковий ступінь кандидата педагогічних наук. Продовжила викладати у ХДАК як старший викладач (1995—1998). У 1999 році отримала вчене звання доцент. У 2003—2006 роках навчалася у докторантурі ХДАК. По її закінченні захистила докторську дисертацію «Система документо-постачання фондів бібліотек України: теоретико-методологічний аспект» (науковий консультант) — доктор педагогічних наук, професор Н. М. Кушнаренко). У 1999—2004 роках — заступник декана факультету бібліотекознавства та інформатики. З 2006 по 2014 рік — декан факультету бібліотекознавства та інформатики. У 2015—2017 роках очолювала кафедру документознавства та книгознавства. З липня 2017 року — декан факультету соціальних комунікацій, у цей час факультет соціальних комунікацій і музейно-туристічної діяльності. З 2022 року ― проректор з наукової роботи[2]. Упродовж багатьох років входила до спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій Харківської державної академії культури. З 2002 по 2006 рік — учений секретар, пізніше заступник голови, у період з 2014 по 2017 рік — голова. Бере участь в атестації наукових кадрів як офіційний опонент. У 2000—2006 роках — секретар, у теперішній час головний редактор фахового наукового збірника України «Вісник Харківської державної академії культури». У 2006 році нагороджена Почесною грамотою Харківської обласної державної адміністрації і дипломом обласного конкурсу «Вища школа Харківщини — кращі імена» в номінації «Науковець»[3]. До 50-річчя від дня народження науковиці, у серії «Видатні педагоги Харківської державної академії культури», вийшов друком біобібліографічний покажчик «Соляник Алла Анатоліївна». Наукова діяльністьНаукова діяльність А. А. Соляник пов'язана з розробкою проблем бібліотечного фондознавства, документознавства, методологічних проблем документології та теорії соціальних комунікацій, організації та методики науково-дослідної діяльності, бібліотечно-інформаційної освіти. Вона є науковим керівником комплексної науково-дослідної теми ХДАК «Документально-комунікаційні структури суспільства: інноваційні стратегії розвитку». Науковиця є розробником номенклатури наукових спеціальностей нової наукової галузі України — «Соціальні комунікації», їхніх формул, паспортів, напрямів наукових досліджень, програм кандидатських іспитів та вступних іспитів до аспірантури[3]. А. А. Соляник є науковим консультантом і керівником докторських і кандидатських дисертацій з теорії та історії соціальних комунікацій, сучасних проблем бібліотекознавства. Під її керівництвом захищено шість кандидатських і дві докторські дисертації. Працювала у складі шести експертних комісій МОН щодо акредитації підготовки бакалаврів напряму «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія». З 2016 року була заступником голови Науково-методичної комісії з культури й мистецтва сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН України. Брала участь у робочій групі розробників проектів стандартів вищої освіти бакалавра та магістра зі спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»[4] . Алла Анатоліївна є організатором та учасником багатьох міжнародних і всеукраїнських наукових конференцій, зокрема міжнародних наукових конференцій: «Соціальні комунікації в стратегіях формування суспільства знань» (2009), «Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку» (2010—2012), міжнародного симпозіуму з проблем вищої інформаційної освіти (ХДАК, 2013) та ін. З 2016 по 2019 роки — член президії Української бібліотечної асоціації, входить до складу президії Харківського відділення УБА[5], постійним учасником її громадських і наукових форумів[6]. Науковий доробокНауковиця є автором понад 200 наукових і науково-методичних праць, серед них: 3 монографії, 2 навчальних посібника[7].
Примітки
Джерела
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia