Сорока Іван Іванович

Сорока Іван Іванович
Сорока Іван Іванович;
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	1 травня 1985; Дібрівне, Чернігівська область
Смерть	30 квітня 2015 (29 років); Новогригорівка, Донецька область; (підрив на міні)
Військова служба
Роки служби	2014—2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	41 ОМПБ
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Іва́н Іва́нович Соро́ка (1 травня 1985(19850501), с. Дібрівне, Городнянський район, Чернігівська область, Українська РСР — 30 квітня 2015, с. Новогригорівка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився 1985 року в селі Дібрівне на Чернігівщині. З 1992 по 2002 навчався в Дібрівненській середній школі. 2003 року закінчив Чернігівське ПТУ № 1, де здобув спеціальність електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Працював електромонтером у термічному цеху ЗАЗ у м. Чернігові. Цього ж 2003 року призваний на строкову військову службу, яку проходив у Внутрішніх військах МВС у місті Кривий Ріг. Після служби повернувся на роботу до Чернігова. Певний час працював у Городні в «Укртелекомі», у Києві на будівництві. Останні роки жив у селі Дібрівне, ростив сад, тримав теплиці, доглядав за пасікою. Також власноруч на замовлення робив дерев'яні двері, вікна та інші речі.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України у вересні 2014 добровольцем пішов до військкомату, призваний за частковою мобілізацією.

Старший солдат, старший стрілець 2-го відділення 2-го взводу 2-ї роти 41-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-2» 1-ї окремої танкової бригади, в/ч польова пошта В3137. На фронті, окрім виконання бойових завдань, у вільний час займався спортом та облаштовував побут у своєму підрозділі.

30 квітня 2015-го, під час розвідки в районі села Старогнатівка Волноваського району, військовики батальйону підірвалися на протипіхотній міні з «розтяжкою» поблизу села Новогригорівка, що входить до Старогнатівської сільської ради. Внаслідок вибуху від осколкових поранень загинули двоє бійців — старший солдат Іван Сорока і солдат Сергій Бадуненко^[1]. Наступного дня Іван мав би відмічати своє 30-річчя.

Похований 4 травня на кладовищі рідного села Дібрівне. Без сина лишились батьки.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 306/2016 від 20 липня 2016 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2].
У центрі с. Дібрівне встановлено пам'ятний знак на честь Івана Сороки^[3].