Сорока Микола Іванович (літературознавець)
Сорока Микола Іванович (11 травня 1966, Матусів, Шполянський район, Черкаська область) — український зоровий поет, український і канадський літературознавець, культуролог, громадський діяч. ЖиттєписЗакінчив філологічний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (1992). Там же здобув ступінь кандидата філологічних наук («Зорова поезія в українській літературі XVII—XVIII ст.», 1995). Завідувач відділу теорії і практики перекладу Інституту українознавства та викладач української літератури КНУ ім. Тараса Шевченка (1995—2000). Започаткував системне дослідження зорової (візуальної) поезії в українській літературі та її популяризацію в Україні й за кордоном. Здійснив перше обширне дослідження світової зорової поезії. Організував виставки української зорової поезії в Україні, Англії, США та Угорщині. Як практик розширив виражальні можливості зорової поезії за рахунок звукового і графічного складника (літера, цифра, знак, предмет, простір, колір), притаманного для мінімалізму конкретної поезії в західних літературах 1950-60-х років. Свої твори друкував у виданнях в Україні, Англії, США та Канади. Належав до літературного гурту паліндромістів "ГЕРАКЛІТ". Доктор філософії, PhD, (Альбертський університет, 2005) та пост-докторант Торонтського університету (2005—2007). Очолював відділ розвитку фондів Канадського інституту українських студій. Автор першої англомовної монографії про українського письменника і діяча Володимира Винниченка. Праця стала внеском до теоретичного осмислення міграційної (displacement) творчості як складного процесу нашарування різних станів — економічної та політичної еміграції, екзилю, діаспори, експатріації, номадизму та подорожі. Автор численних наукових статей про українську літературу (материкову та в діаспорі) та українсько-російські стосунки в еміграції. Наукові видання![]()
Статті
Поезії
Рецензії
Інтерв'ю
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia