Сорокін Костянтин Леонтійович

Сорокін Костянтин Леонтійович
Сорокін Костянтин Леонтійович
Народився	3 червня 1901
Помер	4 травня 1989 (87 років) ; Куйбишев, РРФСР, СРСР
Діяльність	воєначальник
Учасник	Громадянська війна в Росії, німецько-радянська війна і радянсько-японська війна
Військове звання	генерал-лейтенант
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

Костянтин Леонтійович Сорокін (3 червня 1901(19010603), село Ніколаєвка Саратовської губернії, тепер Калінінського району Саратовської області, Російська Федерація — 4 травня 1989, місто Самара, Російська Федерація) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант (1945). Член Військової ради Прикарпатського військового округу. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в 1949—1952 роках.

Біографія

Народився в селянській родині. У Червоній армії — з 1920 р. Учасник громадянської війни в Росії на Тамбовщині і на Україні.

Член РКП(б) з 1920 року.

У 1924 році закінчив військово-політичну школу. У 1924—1933 роках — політичний керівник ескадрону, роти, військовий комісар роти, старший інструктор політичного відділу дивізії.

У 1937 році закінчив Військово-політичну академію імені Леніна.

У 1937—1940 роках служив в Політичному управління Забайкальського військового округу, був 1-м заступником начальника Політуправління. З червня 1940 р. — начальник відділу політичної пропаганди 16-ї армії.

Під час німецько-радянської війни з липня 1941 року — у складі 16-ї армії Західного фронту. У жовтні 1941 року — військовий комісар 1-го гвардійського стрілецького корпусу, потім член Військової ради 26-ї армії. З листопада 1941 року — член Військової ради 50-ї армії. З листопада 1942 року — начальник політуправління Закавказького фронту, брав участь у боях за Північний Кавказу. З липня 1944 по вересень 1945 року — член Військової ради Забайкальського фронту. Учасник війни з Японією.

Після війни продовжував службу на військово-політичних посадах в Радянській армії. Був начальником Політичного управління Приморського військового округу.

У лютому 1948 — червні 1949 року — начальник Політичного управління Прикарпатського військового округу.

У липні 1949 — липні 1950 року — член Військової ради Прикарпатського військового округу.

У липні 1950 — травні 1956 року — член Військової ради Приволзького військового округу.

З 1956 року — у відставці. Працював директором Куйбишевського краєзнавчого музею. Автор мемуарів. Похований у Куйбишеві (Самарі).

Звання

бригадний комісар (.06.1941)
генерал-майор (6.12.1942)
генерал-лейтенант (8.09.1945)

Нагороди

орден Леніна
три ордени Червоного Прапора
два ордени Вітчизняної війни 1-го ступеня (22.02.1943, 6.04.1985)
орден Суворова 2-го ступеня (8.09.1945)
орден Червоної Зірки
медалі
медаль «XX років РСЧА»
нагороди Монгольської Народної Республіки
почесний громадянин міста Щокино (20.12.1976)
почесний громадянин міста Тули
почесний громадянин міста Калуги (1967)

Література

Сорокин К. А за нами — Москва!: Докум. повествование. — 2-е изд., испр. и доп. — Куйбышев: Кн. изд-во, 1990. — 243 с. (рос.)
Сорокин К. Трудные дни сорок первого. — М.: Воениздат, 1991. — 237 с. — (Воен. мемуары) (рос.)
Сорокин К. Борьба за Тулу // На дальних подступах к Москве. — М., 1942. — С. 63—68. (рос.)