Софійський собор (Полоцьк)
Софійський собор (біл. Сафійскі сабор) — пам'ятка християнської сакральної архітектури в місті Полоцьку Білорусі розташована на високому правому березі річки Західна Двіна при впадінні до неї річки Полоти. ІсторіяПервісний собор зведений у середині XI століття за князювання Всеслава І Чародія. У 1451-1501 роках перебудований на оборонний кшталт, укріплений чотирма кутовими циліндричними вежами з трьома ярусами бійниць і центральною гранчастою вежею з двома ярусами бійниць. У XVI столітті переходить до греко-католиків. 1607 — згорів. 1618 — після пожежі відбудований. 1643 — знову сталася пожежа. 11 липня 1705 року у Софійському соборі російським царем Петром I замордовано 6 греко-католицьких священиків і монахів.[1] 1710 року підірваний російським військом. У 1738—1750 роках відбудований у стилі віленського бароко Йоганом Кристофом Ґляубітцем. У 1839 р. — у ньому відбувався Полоцький собор. Пам'ятка відреставрована у 1970-х роках. У 1985 році у соборі встановлено новий орган роботи чеських майстрів. Нині в соборі розташований музей, із концертною залою з органом. АрхітектураПолоцький Софійський собор був першим мурованим храмом на території нинішньої Білорусі. Збудований у другій половині XI століття, у часи розквіту незалежного Полоцького князівства. Перебудований у часи найбільших сутичок із Московією, як оборонна церква, що на зразок вежі-донжону став ключовим пунктом оборони міста. Після добудови чотирьох наріжних веж, Софія перетворилася на взірець для оборонних церков усього Великого князівства Литовського. Галерея
Див. такожПримітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia