Софія Семенівна
Софія (нар. під кінець 1440-х або на поч. 1450-х[1] — пом. 7 лютого 1483) — донька київського князя Семена Олельковича від боярині Марії Іванівни Гаштольд. Сестра Олександри (Олени), жінки Федора Івановича Ярославича, та Василя, майбутнього владника Пінська. Життєпис![]() Взимку 1470/71 року дівчина побралася із великим князем тверським Михайлом Борисовичем, проте дітей подружжя так і не зоставило. Про життя дівчини майже нічого невідомо. Лишень раз — під січень 1483 — Софію згадано Тверським літописом через приїзд до городу Петра Григоровича Заболотського, посла Івана ІІІ, котрий з нагоди весілля московського княжича з її двоюрідною сестрицею, молдавською господарівною Оленою Стефанівною, дарував жінці міх вина й два убруса, перлами саджені. Була похована в Спасо-Преображенському соборі Твері побіч із могилою вел. кн. Анастасії Андріївни Суздальської. По смерті дружини Михайло Борисович уклав союз з Казимиром Ягеллончиком і навіть клопотав про шлюб з його внучкою, але цьому наміру не судилось збутися. Див. такожПримітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia