Соціальна етикаСоціальна етика — наука про цілі та цінності сучасного суспільства, застосування етичних міркувань до вирішення соціальних проблем.[1] Соціальна етика зосереджує увагу на політиці та практиці соціальних інститутів, і впливі соціальних контекстів на індивідуальний моральний вибір.[2] Відповідно до основних видів інститутів: економічного, сімейного, політичного, освітнього та релігійного та культурного соціальна етика охоплює економічну етику та етику бізнесу, політичну етику, педагогічну етику, релігійну етику, етику культури. Соціальна етика грунтується на моральних принципах, що діють у певному суспільстві а також на релігії. Завданням соціальної етики є формування соціальних інститутів, які сприяють діалогу між людьми, їхній єдності, та позитивно впливають на усі сфери їхнього щоденного життя. [3] Соціальна етика медициниВ медичній етиці Гіппократа турбування про здоров'я третіх осіб вважалось аморальним, тоді ще не було соціальної етики. В сучасній медицині із застосуванням медичного страхування та конкуренції за медичні послуги роль соціальної етики зростає. Соціальна етика застосовується як регулятор при взаємодії світської та теологічної біоетики. Християнська релігія дозволяє вирішити питання, які ставить світська біоетика, через поняття людської гідності, загального блага, гріха, та закладає основу для діалогу щодо вирішення питань біоетики .[4] Етика при лікуванні серцево-судинних захворювань охоплює питання: початку життя, закінчення життя, трансплантології, застосування нових технологій, розподілу дорогих і дефіцитних ресурсів.[5] Див. такожПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
