Соціальний колапс

Ця стаття не містить посилань на інші статті Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань у наявному тексті. (січень 2024)

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (січень 2024) Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, додайте виноски з посиланнями на відповідні джерела до тексту статті. (березень 2024)

Соціальний колапс (також відомий як цивілізаційний колапс або системний колапс) — це занепад складного людського суспільства, що характеризується втратою культурної ідентичності та соціальної складності як адаптивної системи, падінням влади та зростанням насильства. Можливі причини суспільного колапсу включають природні катастрофи, війну, моровицю, голод, економічний колапс, скорочення чи надмірне зростання населення, масову міграцію та саботаж з боку конкуруючих цивілізацій. Суспільство, що розпалося, може повернутися до більш примітивного стану, бути поглинутим сильнішим суспільством або повністю зникнути.

Така доля спіткала практично всі цивілізації, незалежно від їхнього розміру чи складності, але деякі з них згодом відродилися і трансформувалися, як, наприклад, Китай, Індія та Єгипет. Однак інші так і не змогли відновитися, як, наприклад, Західна та Східна Римські імперії, цивілізація мая та цивілізація острова Пасхи. Суспільний крах зазвичай буває швидким, але рідко раптовим.

Антропологи, (кількісні) історики та соціологи пропонують різноманітні пояснення занепаду цивілізацій, включаючи такі причинні фактори, як зміна навколишнього середовища, виснаження ресурсів, нестійка складність, вторгнення, хвороби, занепад соціальної згуртованості, зростання нерівності, довготривале зниження когнітивних здібностей, втрата творчого потенціалу та нещастя. Однак повне зникнення культури не є неминучим, і в деяких випадках нові суспільства, що виникають на попелищі старого, очевидно, є його нащадками, попри різке зниження рівня складності. Щобільше, вплив суспільства, що розпалося, як, наприклад, Західна Римська імперія, може тривати ще довго після його смерті.

Вивчення суспільного розпаду, коллапсологія, є темою для фахівців з історії, антропології, соціології та політології. Останнім часом до них приєднуються фахівці з кліодинаміки та вивчення складних систем.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соціальний колапс

• Motesharrei, Safa; Rivas, Jorge; Kalnay, Eugenia (2014). Human and nature dynamics (HANDY): Modeling inequality and use of resources in the collapse or sustainability of societies. Ecological Economics (англ.). 101: 90—102. doi:10.1016/j.ecolecon.2014.02.014.
• Ehrlich, Paul R.; Ehrlich, Anne H. (2013). Can a collapse of global civilization be avoided?. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences (англ.). 280 (1754): 20122845. doi:10.1098/rspb.2012.2845. ISSN 0962-8452. PMC 3574335. PMID 23303549.
• Huesemann, Michael; Huesemann, Joyce (2011). Techno-Fix: Why Technology Won't Save Us or the Environment (англ.). New Society Publishers. ISBN 978-1-55092-494-7.
• Homer-Dixon, Thomas (2008). The Upside of Down: Catastrophe, Creativity, and the Renewal of Civilization (англ.). Island Press. ISBN 978-0-676-97722-6.
• National Geographic Essential Visual History of the World (англ.). National Geographic Books. 2007. ISBN 978-1-4262-0091-5.
• Wright, Ronald (2005). A Short History of Progress (англ.). Carroll & Graf Publishers. ISBN 978-0-7867-1547-3.