Соціотехнічні системи

Соціотехні́чні систе́ми (Sociotechnical systems (STS)) — науковий підхід до проєктування трудового процесу у аспекті взаємодії людини і техніко-технологічних чинників праці. У загальному сенсі термін відноситься до вивчення взаємодії інфраструктурних елементів суспільства, предметних реалізацій соціуму, з одного боку, і людської поведінки — з іншого боку. Суспільство, соціальні інститути і їх підструктури також можуть розглядатися як складні соціотехнічні системи. Термін запропонований в 1960-х роках Еріком Трістом (Eric Trist) і Фредом Емері (Fred Emery), які працювали консультантами в Тавістокському інституті людських стосунків. Концепція соціотехнічних систем в протилежність теоріям технологічного детермінізму, що затверджувало односторонню дію технології на людину у процесі виконання нею трудових операцій, ґрунтується на ідеї взаємодії людини і машини. Проектування технічних і соціальних умов повинно здійснюватися так, щоб технологічна ефективність і гуманітарні аспекти не суперечили собі навзаєм.

Соціотехнічна система утворена такими підсистемами:

• Технічна підсистема включає пристрої, інструменти і технології, які перетворюють вхід у вихід, способом, що покращує економічну ефективність організації.
• Соціальна підсистема включає зайнятих в організації службовців (знання, уміння, настрій, ціннісні установки, відношення до виконуваних функцій), управлінську структуру, систему заохочень.
• Якщо аналізувати організацію в ширшому контексті, тоді які чинники повинні враховуватися зв'язки організації з довкіллям — підсистемою середовища. Остання містить соціальні цінності, соціальні і державні інститути, з якими взаємодіє організація, інші організації виступають конкурентами або знаходяться в інших стосунках.

Досягти високої ефективності функціонування організації можливо лише тоді, коли оптимізовані її підсистеми та їх взаємодія — гармонізована їх робота.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2014)