Спадщина (українознавчий клуб)
«Спадщина» — українознавчий клуб, який розпочав свою діяльність у 1987 році, одне з перших неформальних об'єднань національно свідомих інтелектуалів України при Київському Будинку вчених Академії наук УРСР[1][2][3]. Метою молодіжного дискусійного клубу були проголошені: просвітницька діяльність, підвищення рівня історичних, соціально-політичних знань, участь в охороні пам'яток історії та культури, захист навколишнього середовища[4]. Засновниками клубу стали Леонід Добрянський, Микола Жарких, Луція Забава, Віктор Кулинич, Андрій Мороз, Олексій Панасюк, Леонід Дмитренко (Олекса Негребецький), Іван Заєць та інші[5]. Протягом першого року існування «Спадщини» заяви про вступ до клубу подали 182 особи[4][6]. Серед питань, піднятих засновниками «Спадщини», були: надання українській мові статусу державної та відновлення історичної символіки, а також відродження Києво-Могилянської академії, створення заповідників «Личаківський цвинтар» та «Шевченків гай», заснування музею Івана Гончара. Збори клубу 1988 року закликали до консолідації українських патріотичних сил, що стало одним з чинників створення у 1989 році Народного руху України за перебудову. Члени клубу виступали за закриття Чорнобильської атомної електростанції, зупинення будівництва АЕС на території України; 13 листопада 1988 року організували і провели в Києві екологічний мітинг за участі представників Литви, Естонії, Вірменії[7]. Екологічний мітинг 1988 року
Примітки
Джерела
|
||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
