«Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Подольской губернии» (1897)
Рід Спановських польського походження й після розділу Речі Посполитої в кінці XVIII століття (1772—1795) його представники залишилися проживати в Подільській (на даний момент Хмельницька область) та Чернігівській губерніях, увійшовши до складу підданих Російської імперії. Спановські перебувають у родинних відносинах з багатьма знатними шляхетськими родами — Гринівецькими, Микульськими, Яновичами, Дашкевичами й іншими.
Першим відомим родоначальником є польський шляхтич Теодор Спановський, що проживав на початку XVIII століття. Його нащадками є: син Яков-Адольф Спаноський, внук Петро-Феодор Спановський та правнук Петро Петрович Спановський (1787—1849), що проживали в Подільській губернії.
Останнього разом з його трьома синами Олександром-Августом-Адріаном (1815 р.н.), Іваном-Кантієм (1816—1865) та Люціаном-Болеславом Спановським (1819 р.н.), який був одружений з Тетяною Довгою та мав двох синів Василя Болеславовича Спановського та Івана Болеславовича Спаноського, указом 6339 від 23 вересня 1853 року[1] було внесено до III частини родовідної книги дворян Подільської губернії, що отримали право потомственого дворянства по ордену.
Примітки
↑Спановские. rodovoyegnezdo.narod.ru. Процитовано 9 березня 2016.