Сперматорея — це стан надмірного, мимовільного виділення с́ім'я, не пов'язаного із сексуальним збудженням.
У західній медицині дев'ятнадцятого століття сперматорея може вважатися медичним розладом, який мав руйнівний і спустошливий вплив на розум і тіло.[1] Ліки проти сперматореї вважалися примусовою цнотливістю та уникненням мастурбації, причому як лікування іноді використовувалося обрізання.[2][3][4]
В аюрведичній медициніашваганда і бала використовують для лікування цього вата-нездужання. Індійська цифрова бібліотека традиційних знань (TKDL) також має лікарські рецепти з використанням цієї трави.[7]
У XVIII й XIX століттях, якщо у пацієнта відбувалася еякуляція поза подружнім актом або виділялося більше сперми, ніж зазвичай, у нього діагностували хворобу, яка називається сперматореєю або «слабкістю с́ім’я». Для лікування були рекомендовані різні препарати та інші методи лікування, включно з обрізанням та кастрацію.[3][4][8] Деякі альтернативні практики, особливо цілителі травами, продовжують діагностувати та консультувати лікування випадків сперматореї.
↑ абMoscucci, Ornella (1996). Male masturbation and the offending prepuce. У Miller, Andrew H. (ред.). Sexualities in Victorian Britain. Bloomington: Indiana University Press. с. 63—64. ISBN0-253-33066-1. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
