Спеціальний атомний руйнівний боєприпас

Спеціальний атомний підривний боєприпас (англ. Special Atomic Demolition Munition, SADM), також відомий як XM129 і XM159 Atomic Demolition Charges^[1], і бомба B54^[2] — ядерна портативна система атомного підривного боєприпасу, використана американськими військовими з 1960-1980-ті, але ніколи не використовувався в боях.

На момент розробки зброї існуючим атомним підривним боєприпасом був атомний підривний боєприпас Т-4. Його транспортування вимагало 4 чоловіків, кожен з яких ніс 18 кг секцій зброї^[3].

Розробка почалася в червні 1960 року, а тимчасовий варіант Mark 54 Mod 0 (називається B54-0) був запущений у виробництво в квітні 1963 року. Виробництво B54 Mod 1 SADM почалося в серпні 1964 року. Зброя була 305 мм в діаметрі 457 мм завдовжки і важив 26,5 кг. Включав бойову частину, систему розпалу та стрільби з механічним таймером, сегнетоелектричну систему стрільби та герметичний корпус. Корпус був сконструйований з куваного алюмінію і литого скловолокна, а між бойовою частиною і корпусом була використана ізоляційна піна. Для зручності нічного читання циферблати підсвічувалися тритій-фосфорною фарбою. Був передбачений корпус для підводного розміщення, який включав зовнішнє керування^[4].

Виробництво B54 Mod 2 почалося в червні 1965 року. Зброя була такого ж розміру, як і попередні моделі, але тепер важила 32 кг^[5].

Потужність оцінюється від 10 до 1 000 тонн тротилу (42 до 4 184 ГДж)^[6].

Інструкції з використання ADM описують тактичне використання ADM як у наступальних, так і в оборонних операціях^[7].

У наступальних операціях ADM описано як корисні для покращення захисту флангів і тилу підрозділу, перешкоджання контратакам і сприяння захопленню противника в пастку^[8].

Інструкції з використання ADM описують використання ADM в оборонних цілях для інженерних бойових цілей. Описані можливі цілі включають мости, дамби, канали, тунелі, аеродроми, сортувальні станції залізниць, порти та промислові підприємства, а також енергетичні об’єкти^[9].

Було надано розширені таблиці, щоб можна було вибрати правильну потужність для кожної конкретної цілі. Ці таблиці враховували різні особливості використання, такі як глибина захоронення, міркування радіоактивних опадів і мінімальна безпечна відстань між сусідньою зброєю та особовим складом^[10].

27 грудня 2018 року газета Green Bay Press-Gazette взяла інтерв’ю у ветерана Марка Бентлі, який навчався за програмою спеціального атомного руйнівного боєприпасу, щоб вручну встановити та підірвати SADM. У звіті стверджується, що він та інші солдати, які навчались за програмою, знали, що це була суїцидальна місія, тому що або було б нереально втекти від таймера бомби, або солдати були зобов’язані забезпечити охорону місця до того, як таймер спрацював^[11].

• Середній атомний руйнівний боєприпас
• Валіза ядерного пристрою

1. ↑ Semiannual Historical Report, Activities for the Period 1 July 1969 - 31 December 1968, Vol I (PDF) (Звіт). Headquarters Field Command, Defense Atomic Support Agency. с. 260. Архів (PDF) оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021. Operational Review of the XM-129/XM-159 Atomic Demolition Charge (B54 SADM) {{cite report}}: Проігноровано невідомий параметр |docket= (довідка)
2. ↑ History of the Mk 54 Weapon (Звіт). Sandia National Labs. February 1968. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
3. ↑ History of the Mk 54 Weapon (Звіт). Sandia National Labs. February 1968. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
4. ↑ History of the Mk 54 Weapon (Звіт). Sandia National Labs. February 1968. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
5. ↑ History of the Mk 54 Weapon (Звіт). Sandia National Labs. February 1968. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
6. ↑ Sublette, Carey (12 червня 2020). Complete List of All U.S. Nuclear Weapons. Процитовано 24 березня 2021.
7. ↑ Employment of Atomic Demolition Munitions (ADM), Chapter 3.
8. ↑ Employment of Atomic Demolition Munitions (ADM), Page 3-1.
9. ↑ Employment of Atomic Demolition Munitions (ADM) (Звіт). Headquarters, Department of the Army. August 1971. {{cite report}}: Проігноровано невідомий параметр |docket= (довідка)
10. ↑ Employment of Atomic Demolition Munitions (ADM), Chapter 6.
11. ↑ Paul Srubas, Green Bay (Wis.) Press-Gazette (7 січня 2019). His job was to place atomic bombs. Place them, not drop them. Set the timer. Run like hell. Green Bay Press-Gazette. Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 18 січня 2019.

•  Employment of Atomic Demolition Munitions (ADM) (PDF) (Звіт). Headquarters, Department of the Army. August 1971. {{cite report}}: Проігноровано невідомий параметр |docket= (довідка)
• History of the Mk 54 Weapon (Звіт). Sandia National Labs. February 1968. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 4 червня 2021.

• SADM Delivery by Parachutist/Swimmer (Special Atomic Demolition Munition) Film Clip (повний фільм)
• зображення SADM
• Зовнішня політика Стаття про типи місій і персонал
• Веб-сторінка ADM

Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.