| Зображення
|
Назва
|
Оригінал назви
|
Дата будівництва
|
Місцезнаходження
|
Спорудник
|
Інші відомості
|
 |
Замок Турку (Замок Або) |
фін.Turun linna; швед. Åbo slott |
1280 |
Турку |
Король Швеції, з метою закріпити приєднання «Східних земель»; впродовж XVI ст. Густав I Ваза проводив масштабну перебудову замку.[1] |
У свій час використовувався як зерносховище, виноробня, губернська в'язниця, військовий арсенал та казарма.
Починаючи з кінця XIX ст. тут функціонує історичний музей міста.
|
 |
Замок Хяме |
фін.Hämeen linna; швед. Tavastehus slott |
середина ХІІІ ст.; з 1308 починає згадуватися в істоичних джерелах |
Муніципалітет Хямєенлінна, провінція Канта-Хяме |
Шведський ярл Біргер Магнуссон |
У 1837 р. російська влада організовує в замку в'язницю та виправну колонію, що існувала до 1953 р. Фортецю перебудовують за планами архітектора Карла Людвіга Енгеля.
|
 |
Олафсборг (Олавінлінна) |
фін.Olavinlinna; швед. Olofsborg |
1475 |
Муніципалітет (місто) Савонлінна, провінція Південна Савонія |
Канцлер Фінляндії Ерік Аксельсон Тотт (1419—1481); архітекторів запросили з Ревеля |
Перша шведська фортеця, що могла протистояти вогнепальній артилерії. Стоїть на скелястому острові між озерами Хаапавесі та Піхлаявесі. З 5 веж збереглися лише 3.
На сьогодні це найпівнічніший кам'яний замок середньовіччя.[2]
|
 |
Расеборзький замок |
фін.Raaseporin linna; швед. Raseborgs slott |
1373—1378 |
Муніципалітет Расеборг, провінція Уусімаа |
Лорд-розпорядник шведського короля Альбрехта Бо Йонссон (1330—1386) |
Зниження рівня моря призвело до запустіння замку у середині XVI ст.
З 1890-х рр. після проведення реставораційних робіт його відкрили для відвідувань.[3]
|
 |
Замок Кастельхолм |
фін.Kastelholma; швед.Kastelholms slott |
Вперше згадується у 1388 р. |
Комуна Сунд, провінція Аландські острови |
Шведська корона; впродовж 1453—1456 розбудовою замку займався Лорд-розпорядник Данії, Ніл Еріксен Ґільденстьєрн |
У 1599 р. під час міжусобної війни замок було дуже пошкоджено військами короля Карла IX. Остаточно зруйновано у 1745 р.
Реставраційні роботи велися з 1982 по 1989 рр.[4]
|
 |
Замок Куусісто |
Kuusiston piispanlinna |
1317 |
Місто Кааріна, провінція Південно-західна Фінляндія |
Єпископ Турку |
У XIV—XV ст. одна з семи, друга за величною, шведських єпископій.
Замок було зруйновано під час реформаційних воєн Густава І у 1528 р.
|
 |
Замок Каяані |
Kajaanin linna |
1604—1619 |
Муніципалітет Каяані, провінція Кайнуу |
Шведська корона |
Замок Каяані — остання скандинавська фортифікація у середньовічному стилі. Вважається найменшим європейським кам'яним замком.
Найвідомішим в'язнем впродовж 1616—1635 тут був шведський історик Йоханнес Мессеніус.
Після п'ятитижневої осади періоду Північної війни російські війська підрвали замок у 1716 р.[5]
|
 |
Замок Гаміна |
Haminan linnoitus |
1720-ті |
Муніципалітет Гаміна, провінція Кюменлааксо |
Шведський генерал Аксель фон Льовен |
Бастіонна портова фортеця часів Російсько-шведської війни (1741—1743).
На початку XIX ст. бастіон втратив своє стратегічне оборонне значення, російсько-шведський кордон пересунувся західніше.
Сьогодні у фортеці розміщується Державна фінська школа офіцерського резерву.
|
 |
Фортеця Свартхольм |
Svartholman merilinnoitus |
1748—1764 |
Муніципалітет Ловійса, провінція Уусімаа |
Шведський інженер Августін Еренсверд (1710—1772) |
Великого значення набула під час Російсько-шведської війни (1808—1809).
У 1855 р. в рамках Кримської війни фортецю підірвали англійці.[6]
|
 |
Суоменлінна (Свеаборг) |
фін. Suomenlinna; швед. Sveaborg |
1746—1770 |
Гельсінкі |
Шведський інженер Августін Еренсверд (1710—1772) |
Укріплення фортеці побудовані на 7 скелястих островах, т.з. «Вовчих шхерах» (фін. Susisaaret).
З 1991 р. входить списку світової спадщини ЮНЕСКО, № 583.[7]
На островах розташовані музеї, військово-морська академія фінського флоту та в'язниця полегшеного режиму.
|
 |
Фортеця Кярнякоскі |
Kärnäkosken linnoitus |
1791—1793 |
Муніципалітет Савітайпале, провінція Південна Карелія |
Генерал Олександр Суворов за велінням Катерини ІІ зміцнити захист північно-західних кордонів імперії та її столиці. |
Бастіон Кярнякоскі активно використовувався лише у 1793—1835 рр., і навіть не встиг взяти участь у бойових діях.
|
 |
Фортеця Бомарсунд |
Bomarsund |
1830 |
Комуна Сунд, провінція Аландські острови |
Інспектор фортеці, майбутній імператор Микола І; проект французького інженера Рене де Монталембера. |
Одразу після початку Кримської війни об'єднаний франко-англійський флот відплив до Фінської затоки, щоб заблокувати кораблі Російської імперії. Битва відбулася в серпні 1854 р. Захисників Бомарсунду було 2 200, зі сторони нападників — 12 000. За 4 дні штурму фортеця була взята і зруйнована.
|
