Космічна обсерваторія "Габбл"
Список космічних телескопів містить космічні обсерваторії, розділені на кілька великих груп за діапазонами електромагнітного спектру , в якому вони проводили або проводять спостереження. Відповідно, це:
Телескопи , які проводять спостереження в кількох діапазонах спектру (наприклад, видимий + інфрачервоний), включені до усіх відповідних розділів. В цей список також включені детектори гравітаційних хвиль, космічних променів та різноманітних елементарних частинок.
Деякі космічні телескопи та довжини хвиль, на яких вони працюють станом на 2005 рік
Додаткова інформація
Основними операторами космічних телескопів є NASA , ESA , JAXA та CNSA . Також певну кількість апаратів мають: Роскосмос /СРСР , CNRS/CNES , IKI , INTA , SRON , SERC , ISRO , ISAS , DLR , LANL , ASI , Китайська академія наук , MPE та KARI .[ 1]
В цей список внесені суто обсерваторії, основна задача яких — спостереження космічних об'єктів. Космічні апарати , основна задача яких — дослідження об'єктів Сонячної системи , винесені в окремий Список міжпланетних космічних апаратів . Штучні супутники Землі , основна задача яких — дослідження нашої планети (метеорологічні , океанографічні, для атмосферних досліджень, тощо), також винесені в окремий Список ШСЗ, призначених для дослідження Землі .
Параметри орбіти кожного космічного апарата наведено за наступним алгоритмом:
Для навколоземної орбіти — мінімальна (перигей ) та максимальна (апогей ) висота орбіти в кілометрах.
Для навколосонячної орбіти — мінімальна та максимальна відстань від центру мас Сонячної системи у астрономічних одиницях .
Для космічних апаратів, розташованих у точках Лагранжа L1 , L2 , відстань не наводиться.
Дати запусків та завершення місій подані у форматі дата, місяць, рік (ДД.ММ.РРРР). Для апаратів, які станом на сьогоднішній день (23 лютого 2023 року) продовжують функціонувати, наведена лише дата запуску. Для кожного апарата вказується його поточний (на 23 лютого 2023 року) статус: активний або недіючий. Інформація про космічні телескопи, запуск яких ще не відбувся, але запланований на 2023 та подальші роки, наведена в окремій таблиці.
Для кожного апарата наведено його офіційну назву англійською. Якщо в українській мові є власна транслітерація назви, вона також написана у відповідному стовпчику. Виключення — космічні апарати серії «Протон» , їх назви наведено одразу в оригіналі (російською), оскільки вони збігаються з українським відповідником.
Гамма-випромінювання
Телескопи, які досліджують астрономічні високоенергетичні джерела гамма-випромінювання . Цей діапазон електромагнітного спектру поглинається атмосферою, тому його дослідження можливе суто з використанням стратостатів або космічних апаратів. Гамма-промені утворюються внаслідок різноманітних фізичних процесів в наднових зорях , нейтронних зорях, пульсарах та чорних дірах . Також подібні прилади детектують гамма-всплески з надзвичайно високими енергіями, однак їх джерела наразі не ідентифіковані.[ 2]
Рентгенівське випромінювання
Рентгенівські обсерваторії детектують високоенергетичні фотони, які називаються рентгенівським випромінюванням (англ. X-rays). Як і у випадку з гамма-променями, вони поглинаються земною атмосферою, тому їх можна спостерігати лише в її верхніх шарах або у космосі. Кілька типів астрофізичних об’єктів випромінюють у рентгенівському діапазоні: скупчення галактик, чорні діри в активних ядрах галактик, залишки наднових, нейтронні зорі , білі карлики або подвійні змінні зорі з білими карликами (вони ж катаклізмічні змінні зорі), нейтронними зорями чи чорними дірами (рентгенівські подвійні). Деякі тіла Сонячної системи також є джерелами рентгенівського випромінювання, найпомітнішим з яких є Сонце та Місяць (внаслідок відбиття сонячних променів). Вважається, що комбінація багатьох окремих джерел рентгенівського випромінювання створює спостережуваний рентгенівський фон.
Ультрафіолетове випромінювання
Ультрафіолетові телескопи проводять спостереження на довжинах ультрафіолетових хвиль, тобто приблизно від 10 до 320 нм. Ультрафіолетове світло поглинається земною атмосферою, відповідно, наземні спостереження неможливі, як і у випадку рентгенівських та гамма-променів. До об’єктів, що випромінюють в ультрафіолеті, належать Сонце, інші зорі та галактики.[ 83] [ 84]
Видиме світло
Дослідження космосу за допомогою вивчення видимого світла від космічних об'єктів є найбільш давнім і найрозповсюдженішим з усіх типів досліджень. Наразі основу спостережувальної астрономії складають саме оптичні наземні телескопи. Додавання космічної складової вивело оптичну астрономію на принципово новий рівень завдяки нівелюванню земної атмосфери, яка хоч і не поглинає хвилі на довжинах 400-760 нм, однак суттєво спотворює їх. Джерелами випромінювання у видимому діапазоні є: газо-пилові хмари, астероїди, комети, супутники, планети, зорі, зоряні скупчення, галактики, тощо.[ 103]
Інфрачервоне світло
Інфрачервоне світло має нижчу енергію, ніж видиме світло, тому випромінюється джерелами, які або холодніші, або віддаляються від земного спостерігача з високою швидкістю. Таким чином, основні джерела інфрачервоного випромінювання — це планети, холодні зорі (включаючи коричневих карликів ), туманності та галактики з відносно великим червоним зсувом.
Мікрохвильове та радіовипромінювання
Мікрохвильові космічні телескопи переважно використовувалися для вимірювання космологічних параметрів космічного мікрохвильового фону. Вони також вимірюють синхротронне випромінювання та гальмівне випромінювання нашої Галактики. Також об'єктам досліджень цих апаратів є позагалактичні компактні джерела та скупчення галактик, які випромінюють через ефект Сюняєва-Зельдовича .
Оскільки атмосфера є прозорою для радіохвиль, радіотелескопи в космосі є найкориснішими для інтерферометрії з наддовгою базою. Цей метод полягає в проведенні одночасних спостережень джерела за допомогою супутника та наземного телескопа. Шляхом об'єднання їхніх сигналів фактично створюється імітація радіотелескопа розміром, рівним відстані між двома телескопами. Типовими цілями для спостережень є залишки наднових, мазери , явища гравітаційнійного лінзування, тощо.[ 142]
Інші детектори
Космічні апарати, які виявляють елементарні частинки та космічні промені. Вони можуть випромінюватися Сонцем , нашою галактикою (галактичні космічні промені) і позагалактичними джерелами (позагалактичні космічні промені). Існують також надвисокоенергетичні космічні промені від активних галактичних ядер, які можуть бути виявлені навіть наземними детекторами.
Також до цієї категорії відносяться детектори гравітаційних хвиль, які вимірюють коливання часо-простору.
Заплановані місії
В даній таблиці вказані космічні телескопи, запуск яких був анонсований та є якась (принаймні базова) інформація.
Див. також
Примітки
↑ As NASA's Telescopes Falter, Astronomers Fear Losing Their Eyes In Space . NDTV.com . Архів оригіналу за 27 червня 2022. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Gamma-rays . web.archive.org . 29 лютого 2008. Архів оригіналу за 29 лютого 2008. Процитовано 21 лютого 2023 . [Архівовано 2008-02-29 у Wayback Machine .]
↑ а б в г The Proton 1 & 2 satellite missions . heasarc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Процитовано 30 вересня 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ а б Cos-B overview . www.esa.int (англ.) . Архів оригіналу за 21 лютого 2023. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ а б в NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ а б в The High Energy Astrophysics Observatory-3 (HEAO-3) . heasarc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ а б Wayback Machine (PDF) . web.archive.org . 11 червня 2011. Архів оригіналу (PDF) за 11 червня 2011. Процитовано 21 лютого 2023 . [Архівовано 2011-06-11 у Wayback Machine .]
↑ The Gamma Satellite . heasarc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ Instrumentation: Low Energy Gamma-Ray Imager (LEGRI) . www.sr.bham.ac.uk . Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ LEGRI . web.archive.org . 17 квітня 2001. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 21 лютого 2023 . [Архівовано 2012-07-28 у Wayback Machine .]
↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ The Fermi Gamma-ray Space Telescope . fermi.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ Архівована копія . astro.s.kanazawa-u.ac.jp . Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 21 лютого 2023 .{{cite web }}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання )
↑ Yonetoku, Daisuke; Murakami, Toshio; Gunji, Shuichi; Mihara, Tatehiro; Sakashita, Tomonori; Morihara, Yoshiyuki; Kikuchi, Yukihiro; Takahashi, Takuya; Fujimoto, Hirofumi (25 червня 2011). Gamma-Ray Burst Polarimeter (GAP) aboard the Small Solar Power Sail Demonstrator IKAROS . Publications of the Astronomical Society of Japan (англ.) . Т. 63, № 3. с. 625—638. doi :10.1093/pasj/63.3.625 . ISSN 0004-6264 . Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ Yonetoku, D.; Murakami, T.; Gunji, S.; Mihara, T.; Sakashita, T.; Morihara, Y.; Kikuchi, Y.; Fujimoto, H.; Toukairin, N. (2010). Gamma-Ray Burst Polarimeter - GAP - aboard the Small Solar Power Sail Demonstrator IKAROS . doi :10.48550/ARXIV.1010.5305 . Архів оригіналу за 21 лютого 2023. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ JAXA | Small Solar Power Sail Demonstrator "IKAROS" . JAXA | Japan Aerospace Exploration Agency (англ.) . Архів оригіналу за 6 серпня 2022. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ The Uhuru Satellite . heasarc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ а б в г NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ The Ariel V Satellite . heasarc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ The Ariel V Satellite . web.archive.org . 29 вересня 2006. Архів оригіналу за 2 квітня 2009. Процитовано 21 лютого 2023 . [Архівовано 2009-04-02 у Wayback Machine .]
↑ The Aryabhata satellite . heasarc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ Harvey, Brian (2000). The Japanese and Indian space programmes : two roads into space . London: Springer. ISBN 1-85233-199-2 . OCLC 43296619 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ The Third Small Astronomy Satellite (SAS-3) . web.archive.org . 13 січня 2004. Архів оригіналу за 13 січня 2004. Процитовано 21 лютого 2023 . [Архівовано 2009-04-10 у Wayback Machine .]
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ The High Energy Astrophysics Observatory-1 . heasarc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ The High Energy Astrophysics Observatory-1 . heasarc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ The Hakucho [CORSA-B] Satellite . heasarc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ Institute of Space and Astronautical Science | JAXA . web.archive.org . 8 лютого 2007. Архів оригіналу за 8 лютого 2007. Процитовано 21 лютого 2023 . [Архівовано 2007-02-08 у Wayback Machine .]
↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ а б The Astron satellite . heasarc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ ESA Science & Technology - EXOSAT . sci.esa.int . Архів оригіналу за 21 лютого 2023. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ The Ginga Observatory . heasarc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ The Roentgen Satellite . heasarc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 16 травня 2019. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ AeroAstro Returning to Space With Launch of STPSat-1 This Fall . web.archive.org . 8 червня 2006. Архів оригіналу за 8 червня 2006. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ RXTE GOF: News . web.archive.org . 7 січня 2004. Архів оригіналу за 7 січня 2004. Процитовано 21 лютого 2023 . [Архівовано 2016-11-10 у Wayback Machine .]
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ HEASARC: BeppoSAX Guest Observer Facility . heasarc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ ABRIXAS . web.archive.org . 8 лютого 2002. Архів оригіналу за 8 лютого 2002. Процитовано 21 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 22 травня 2016. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ NuSTAR X-ray telescope launched on mission to search for black holes | Space News, Space Science . www.cbsnews.com . Архів оригіналу за 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ NuSTAR Quickfacts . web.archive.org . 3 лютого 2008. Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 22 лютого 2023 . [Архівовано 2008-02-03 у Wayback Machine .]
↑ Wayback Machine (PDF) . web.archive.org . 24 червня 2010. Архів оригіналу (PDF) за 4 грудня 2013. Процитовано 22 лютого 2023 . [Архівовано 2013-12-04 у Wayback Machine .]
↑ а б в ASTROSAT | astrosat . astrosat.iucaa.in . Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ а б в ASTROSAT, India’s unique space observatory . The Hindu (en-IN) . 27 вересня 2015. ISSN 0971-751X . Архів оригіналу за 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ JAXA | X-ray Astronomy Satellite "Hitomi" (ASTRO-H) . JAXA | Japan Aerospace Exploration Agency (англ.) . Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ Gruss, Mike (29 березня 2016). U.S. Air Force: No evidence malfunctioning Japanese satellite was hit by debris . SpaceNews (амер.) . Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ JAXA | X線天文衛星ASTRO-H「ひとみ」異常事象調査報告書A改訂等について . JAXA | 宇宙航空研究開発機構 (яп.) . Архів оригіналу за 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ Clark, Stephen. Soyuz prepared for first flight from Siberian cosmodrome – Spaceflight Now (амер.) . Архів оригіналу за 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ Mikhailo Lomonosov . russianspaceweb.com . Архів оригіналу за 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ The Neutron Star Interior Composition Explorer Mission . heasarc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ HTMT Home Page . web.archive.org . 22 червня 2012. Архів оригіналу за 22 червня 2012. Процитовано 22 лютого 2023 . [Архівовано 2012-06-22 у Wayback Machine .]
↑ IXPE: In the News . ixpe.msfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ Soffitta, Paolo (29 серпня 2017). IXPE the Imaging X-ray Polarimetry Explorer . UV, X-Ray, and Gamma-Ray Space Instrumentation for Astronomy XX . SPIE. doi :10.1117/12.2275485 . Архів оригіналу за 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ Японія запустила рентгенівську обсерваторію та нову місячну місію . universemagazine.com . Процитовано 17 вересня 2023 .
↑ https://spacenews.com/india-launches-x-ray-astronomy-satellite/
↑ https://www.esa.int/ESA_Multimedia/Images/2024/01/Einstein_Probe_lifts_off_on_a_mission_to_monitor_the_X-ray_sky
↑ Xin, Ling (22 червня 2024). China-France satellite launched to monitor most powerful explosions in space . South China Morning Post . Процитовано 22 червня 2024 .
↑ Cox, Arthur N. (2000). Allen's astrophysical quantities (вид. 4th ed). New York: AIP Press. ISBN 0-387-98746-0 . OCLC 40473741 .
↑ Ultraviolet Waves . web.archive.org . 17 жовтня 2013. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 22 лютого 2023 . [Архівовано 2013-10-17 у Wayback Machine .]
↑ а б Darling, David. Orbiting Astronomical Observatory . www.daviddarling.info . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ Orbiting Astronomical Observatory OAO-2 . www.sal.wisc.edu . Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ а б Gurzadyan, G. A.; Ohanesyan, J. B. (1972-09). Observed Energy Distribution of α Lyra and β Cen at 2000–3800 Å . Nature (англ.) . Т. 239, № 5367. с. 90—90. doi :10.1038/239090a0 . ISSN 0028-0836 . Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ а б Gurzadyan, G. A. (1974-07). Ultraviolet spectra of Capella . Nature (англ.) . Т. 250, № 5463. с. 204—205. doi :10.1038/250204a0 . ISSN 0028-0836 . Архів оригіналу за 16 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ UV Camera . web.archive.org . 20 лютого 2013. Архів оригіналу за 20 лютого 2013. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ ESA Science & Technology - IUE . sci.esa.int . Архів оригіналу за 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 21 травня 2016. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ Press Release: NASA Decommissions Its Galaxy Hunter Spacecraft . www.galex.caltech.edu . Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ PASS - Science Background - Frequently Asked Questions About VeSpR . www.bu.edu . Архів оригіналу за 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ Hatfield, Miles (15 квітня 2021). SHIELDS Up! NASA Rocket to Survey Our Solar System’s Windshield . NASA . Архів оригіналу за 1 листопада 2022. Процитовано 22 лютого 2023 .
↑ Home . Colorado Ultraviolet Transit Experiment (CUTE) . Процитовано 15 жовтня 2024 .
↑ Moore, Patrick (1997). Atlas of the universe . [London]: Philip's. ISBN 0-540-07465-9 . OCLC 1252176758 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Cosmos Home - Cosmos . www.cosmos.esa.int . Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Nasa launches Earth hunter probe (брит.) . 7 березня 2009. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Kepler: Home Page . web.archive.org . 6 березня 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 23 лютого 2023 . [Архівовано 2014-03-06 у Wayback Machine .]
↑ Kepler | About | Mission News . web.archive.org . 26 липня 2007. Архів оригіналу за 26 липня 2007. Процитовано 23 лютого 2023 . [Архівовано 2007-07-26 у Wayback Machine .]
↑ BRITE-Constellation . brite-constellation.at (англ.) . Архів оригіналу за 15 березня 2023. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ The Constellation . brite-constellation.at (англ.) . Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ published, Miriam Kramer (25 лютого 2013). Indian Rocket Launches Asteroid-Hunting Satellite, Tiny Space Telescopes . Space.com (англ.) . Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Technical details for satellite NEOSSAT . N2YO.com - Real Time Satellite Tracking and Predictions . Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Gaia overview . www.esa.int (англ.) . Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Barclay, Thomas. NASA - TESS Science Support Center . TESS (англ.) . Архів оригіналу за 19 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Transiting Exoplanets Survey Satellite (TESS) . Exoplanet Exploration: Planets Beyond our Solar System (англ.) . Архів оригіналу за 15 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ а б Flight VS23: Soyuz lifts off from the Spaceport in French Guiana . Arianespace (амер.) . Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Euclid successfully launched into space by Falcon 9 rocket . Interesting Engineeering. 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Murakami, Hiroshi; Freund, Minoru M.; Ganga, Ken; Guo, Hongfeng; Hirao, Takanori; Hiromoto, Norihisa; Kawada, Mitsunobu; Lange, Andrew E.; Makiuti, Sin'itirou (1 жовтня 1996). The IRTS (Infrared Telescope in Space) Mission . Publications of the Astronomical Society of Japan (англ.) . Т. 48, № 5. с. L41—L46. doi :10.1093/pasj/48.5.L41 . ISSN 0004-6264 . Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ IRTS Home Page . www.ir.isas.jaxa.jp . Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 20 березня 2013. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ ESA Science & Technology - ISO . sci.esa.int . Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ WIRE: The Wide Field Infrared Explorer . www.ipac.caltech.edu . Архів оригіналу за 5 березня 2023. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ O'Callaghan, Jonathan. Ending in 2020, NASA’s Infrared Spitzer Mission Leaves a Gap in Astronomy . Scientific American (англ.) . Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 5 грудня 2016. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ JAXA|赤外線天文衛星「あかり」(ASTRO-F)の運用終了について . www.jaxa.jp . Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Jet Propulsion Laboratory Herschel Mission News . herschel.jpl.nasa.gov . Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ End for Herschel space telescope . BBC News (брит.) . 29 квітня 2013. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDC - Spacecraft - Details . web.archive.org . 17 червня 2008. Архів оригіналу за 17 червня 2008. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ а б Cosmos Home - Cosmos . www.cosmos.esa.int . Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ A short Herschel mission overview - Herschel - Cosmos . www.cosmos.esa.int . Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ WISE: Wide-Field Infrared Survey Explorer . web.archive.org . 12 січня 2010. Архів оригіналу за 12 січня 2010. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Wayback Machine (PDF) . web.archive.org . 8 липня 2007. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2007. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Greicius, Tony (18 лютого 2015). Wide-field Infrared Survey Explorer (WISE) . NASA . Архів оригіналу за 9 листопада 2009. Процитовано 23 лютого 2023 . [Архівовано 2009-11-09 у Wayback Machine .]
↑ Targeted launch date for Webb: 18 December 2021 . www.esa.int (англ.) . Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Nasa's new Spherex telescope lifts off to map cosmos in unprecedented detail . The Guardian . Associated Press. 12 березня 2025.
↑ Gunzig, E. (1999). The cosmological background radiation . New York: Cambridge University Press. ISBN 0-521-05215-7 . OCLC 39633898 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDC - Spacecraft - Details . web.archive.org . 12 грудня 2007. Архів оригіналу за 12 грудня 2007. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details . nssdc.gsfc.nasa.gov . Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Wayback Machine (PDF) . web.archive.org . 20 березня 2009. Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2009. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Description of the RadioAstron project, english version . www.asc.rssi.ru . Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Description of the RadioAstron project, english version . www.asc.rssi.ru . Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ The SAMPEX Data Center . izw1.caltech.edu . Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Aguilar, M.; Alcaraz, J.; Allaby, J.; Alpat, B.; Ambrosi, G.; Anderhub, H.; Ao, L.; Arefiev, A.; Azzarello, P. (2002-08). The Alpha Magnetic Spectrometer (AMS) on the International Space Station: Part I – results from the test flight on the space shuttle . Physics Reports (англ.) . Т. 366, № 6. с. 331—405. doi :10.1016/S0370-1573(02)00013-3 . Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ Wayback Machine . web.archive.org . 16 серпня 2009. Архів оригіналу за 16 серпня 2009. Процитовано 23 лютого 2023 . [Архівовано 2009-08-16 у Wayback Machine .]
↑ DAMPE . dpnc.unige.ch . Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 23 лютого 2023 .
↑ CALET . heasarc.gsfc.nasa.gov . Процитовано 4 листопада 2024 .
↑ Articles | elisascience.org . web.archive.org . 5 грудня 2013. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 23 лютого 2023 . [Архівовано 2013-12-05 у Wayback Machine .]
↑ The TOLIMAN mission: precision astrometry for exoplanetary discovery in the solar neighborhood (PDF) . Архів (PDF) оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021 .
↑ Jones, Andrew (28 лютого 2023). China to expand its space station, international astronaut selection underway . SpaceNews . Процитовано 12 березня 2023 .
↑ Amos, Jonathan (20 лютого 2014). European Space Agency picks Plato planet-hunting mission . BBC News . Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019 . A telescope to find rocky worlds around other stars has been selected for launch by the European Space Agency's (Esa) Science Policy Committee. Known as Plato, the mission should launch on a Soyuz rocket in 2024.
↑ Amos, Jonathan (20 лютого 2014). European Space Agency picks Plato planet-hunting mission . BBC News . Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019 . A telescope to find rocky worlds around other stars has been selected for launch by the European Space Agency's (Esa) Science Policy Committee. Known as Plato, the mission should launch on a Soyuz rocket in 2024.
↑ Balzer, Ashley (9 листопада 2021). NASA's Roman Mission Will Help Empower a New Era of Cosmological Discovery . NASA . Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 10 листопада 2021 .
↑ Ariel moves from blueprint to reality . ESA . 12 листопада 2020. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2020 .
↑ Athena | Mission Summary . ESA . 8 листопада 2021. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021 .
↑ LISA | Mission Summary . ESA . 8 листопада 2021. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021 .
↑ а б в Foust, Jeff (16 січня 2023). NASA prepares next steps in development of future large space telescope . SpaceNews . Архів оригіналу за 19 лютого 2023. Процитовано 24 січня 2023 .
↑ O'Callaghan, Jonthan (23 січня 2023). JWST Heralds a New Dawn for Exoplanet Science - The James Webb Space Telescope is opening an exciting new chapter in the study of exoplanets and the search for life beyond Earth . Scientific American . Архів оригіналу за 24 січня 2023. Процитовано 24 січня 2023 .