Список переможців і фіналістів Суперкубка УЄФА

Суперкубок УЄФА — щорічний футбольний турнір, заснований у 1972 році.^[1] У розіграші Суперкубка УЄФА беруть участь переможці Ліги чемпіонів УЄФА і Ліги Європи УЄФА.

Матчі за Суперкубок

Двоматчеві змагання

Рік	Команда-господар	Рахунок	Команда-гість	Арена
1972^[2]	Рейнджерс (КК)	1–3	Аякс (ЛЧ)	Айброкс, Глазго
	Аякс	3–2	Рейнджерс	Де Мер, Амстердам
	Аякс переміг 6–3 за сумою двох матчів^[2]
1973	Мілан (КК)	1–0	Аякс (ЛЧ)	Сан-Сіро, Мілан
	Аякс	6–0	Мілан	Олімпійський стадіон, Амстердам
	Аякс переміг 6–1 за сумою двох матчів
1974	Не відбувся Баварія (ЛЧ) проти Магдебурга (КК)
1974	Не відбувся через політичні обставини
1975	Баварія (ЛЧ)	0–1	Динамо Київ (КК)	Олімпіаштадіон, Мюнхен
	Динамо Київ	2–0	Баварія	Республіканський стадіон, Київ
	Динамо Київ виграло 3–0 за сумою двох матчів
1976	Баварія (ЛЧ)	2–1	Андерлехт (КК)	Олімпіаштадіон, Мюнхен
	Андерлехт	4–1	Баварія	Парк Астрид, Брюссель
	Андерлехт переміг 4–3 за сумою двох матчів
1977	Гамбург (КК)	1–1	Ліверпуль (ЛЧ)	Фолькспаркштадіон, Гамбург
	Ліверпуль	6–0	Гамбург	Енфілд, Ліверпуль
	Ліверпуль переміг 7–1 за сумою двох матчів
1978	Андерлехт (КК)	3–1	Ліверпуль (ЛЧ)	Парк Астрид, Брюссель
	Ліверпуль	2–1	Андерлехт	Енфілд, Ліверпуль
	Андерлехт переміг 4–3 за сумою двох матчів
1979	Ноттінгем Форест (ЛЧ)	1–0	Барселона (КК)	Сіті Граунд, Ноттінгем
	Барселона	1–1	Ноттінгем Форест	Камп-Ноу, Барселона
	Ноттінгем Форест переміг 2–1 за сумою двох матчів
1980	Ноттінгем Форест (ЛЧ)	2–1	Валенсія (КК)	Сіті Граунд, Ноттінгем
	Валенсія	1–0	Ноттінгем Форест	Луїс Казанова Стадіум, Валенсія
	За сумою двох матчів: 2–2 Валенсія перемогла завдяки голу на виїзді
1981	Не відбувся Ліверпуль (ЛЧ) проти Динамо Тбілісі (КК)
1981	Не відбувся, оскільки Ліверпуль не знайшов часу для зустрічі з Динамо Тбілісі
1982	Барселона (КК)	1–0	Астон Вілла (ЛЧ)	Камп-Ноу, Барселона
	Астон Вілла	3–0 дч	Барселона	Вілла Парк, Бірмінгем
	Астон Вілла перемогла 3–1 за сумою двох матчів
1983	Гамбург (ЛЧ)	0–0	Абердін (КК)	Фолькспаркштадіон, Гамбург
	Абердін	2–0	Гамбург	Піттодрі Стадіум, Абердін
	Абердін переміг 2–0 за сумою двох матчів
1984	Ювентус (КК)	2–0	Ліверпуль (ЛЧ)	Стадіо Комунале, Турин
1986	Стяуа Бухарест (ЛЧ)	1–0	Динамо Київ (КК)	Стадіон Луї II, Монако
1986	Проводився один матч на нейтральному стадіоні через політичні причини
1987	Аякс (КК)	0–1	Порту (ЛЧ)	Де Мер, Амстердам
	Порту	1–0	Аякс	Анташ, Порту
	Порту переміг 2–0 за сумою двох матчів
1988	Мехелен (КК)	3–0	ПСВ (ЛЧ)	Ахтер-де-Казерн, Мехелен
	ПСВ	1–0	Мехелен	Філіпс Стадіон, Ейндговен
	Мехелен переміг 3–1 за сумою двох матчів
1989	Барселона (КК)	1–1	Мілан (ЛЧ)	Камп-Ноу, Барселона
	Мілан	1–0	Барселона	Сан-Сіро, Мілан
	Мілан переміг 2–1 за сумою двох матчів
1990	Сампдорія (КК)	1–1	Мілан (ЛЧ)	Стадіо Луїджі Ферраріс, Генуя
	Мілан	2–0	Сампдорія	Сан-Сіро, Мілан
	Мілан переміг 3–1 за сумою двох матчів
1991	Манчестер Юнайтед (КК)	1–0	Црвена Звезда (ЛЧ)	Олд-Траффорд, Манчестер
1991	Проводився лише один матч, оскільки політична ситуація у Белграді була напруженою.
1992	Вердер Бремен (КК)	1–1	Барселона (ЛЧ)	Везерштадіон, Бремен
	Барселона	2–1	Вердер Бремен	Камп-Ноу, Барселона
	Барселона перемогла 3–2 за сумою двох матчів
1993	Парма (КК)	0–1	Мілан (ЛЧ)	Еніо Тардіні, Парма
	Мілан	0–2 дч	Парма	Сан-Сіро, Мілан
	Парма перемогла 2–1 за сумою двох матчів Зауваження: Переможець Ліги чемпіонів Олімпік (Марсель) було дискваліфіковано за хабарництво
1994	Арсенал (КК)	0–0	Мілан (ЛЧ)	Хайбері, Лондон
	Мілан	2–0	Арсенал	Сан-Сіро, Мілан
	Мілан переміг 2–0 за сумою двох матчів
1995	Реал Сарагоса (КК)	1–1	Аякс (ЛЧ)	Ромареда, Сарагоса
	Аякс	4–0	Реал Сарагоса	Олімпійський стадіон, Амстердам
	Аякс переміг 5–1 за сумою двох матчів
1996	Парі Сен-Жермен (КК)	1–6	Ювентус (ЛЧ)	Парк-де-Пренс, Париж
	Ювентус	3–1	Парі Сен-Жермен	Стадіо ля Фаворіта, Палермо
	Ювентус виграв 9–2 за сумою двох матчів
1997	Барселона (КК)	2–0	Боруссія Дортмунд (ЛЧ)	Камп-Ноу, Барселона
	Боруссія Дортмунд	1–1	Барселона	Вестфаленштадіон, Дортмунд
	Барселона перемогла 3–1 за сумою двох матчів

дч — додатковий час
(ЛЧ) команда пройшла до Суперкубка з Кубка європейських чемпіонів
(КК) команда пройшла до Суперкубка з Кубка Кубків

Одноматчеві змагання

Рік	Переможець Ліги чемпіонів УЄФА	Рахунок	Переможець Ліги Європи УЄФА	Арена	Суддя
1998	Реал Мадрид	0–1	Челсі	«Луї II», Монако, Монако	Марк Батта
1999	Манчестер Юнайтед	0–1	Лаціо		Ришард Вуйцик
2000	Реал Мадрид	1–2 (дч)	Галатасарай		Гюнтер Бенке
2001	Баварія	2–3	Ліверпуль		Вітор Мелу Перейра
2002	Реал Мадрид	3–1	Феєнорд		Г'ю Даллас
2003	Мілан	1–0	Порту		Грехем Бербер
2004	Порту	1–2	Валенсія		Тер'є Хауге
2005	Ліверпуль	3–1 (дч)	ЦСКА		Рене Теммінк
2006	Барселона	0–3	Севілья		Стефано Фаріна
2007	Мілан	3–1	Севілья		Конрад Плауц
2008	Манчестер Юнайтед	1–2	Зеніт		Клаус Бо Ларсен
2009	Барселона	1–0 (дч)	Шахтар		Франк Де Блеккере
2010	Інтернаціонале	0–2	Атлетіко		Массімо Бузакка
2011	Барселона	2–0	Порту		Бйорн Кейперс
2012	Челсі	1–4	Атлетіко		Дамир Скомина
2013	Баварія	2–2 (5–4 пен.)	Челсі	«Еден Арена», Прага, Чехія	Юнас Ерікссон
2014	Реал Мадрид	2–0	Севілья	«Кардіфф Сіті Стедіум», Кардіфф, Уельс	Марк Клаттенбург
2015	Барселона	5–4 (дч)	Севілья	«Динамо Арена імені Бориса Пайчадзе», Тбілісі, Грузія	Вільям Коллам
2016	Реал Мадрид	3–2 (дч)	Севілья	«Леркендал», Тронгейм, Норвегія	Милорад Мажич
2017	Реал Мадрид	2–1	Манчестер Юнайтед	«Філіпп II Македонський», Скоп'є, Македонія	Джанлука Роккі
2018	Реал Мадрид	2–4 (дч)	Атлетіко	«А. Ле Кок Арена», Таллінн, Естонія	Шимон Марциняк
2019	Ліверпуль	2–2 (5–4 пен.)	Челсі	«Водафон Парк», Стамбул, Туреччина	Стефані Фраппар
2020	Баварія	2–1 (дч)	Севілья	«Пушкаш-Арена», Будапешт, Угорщина	Ентоні Тейлор
2021	Челсі	1–1 (6–5 пен.)	Вільярреал	«Віндзор Парк», Белфаст, Північна Ірландія	Сергій Карасьов
2022	Реал Мадрид	2–0	Айнтрахт	«Олімпійський стадіон», Гельсінкі, Фінляндія	Майкл Олівер
2023	Манчестер Сіті	1–1 (5–4 пен.)	Севілья	«Георгіос Караїскакіс», Пірей, Греція	Франсуа Летексьє
2024	Реал Мадрид	2–0	Аталанта	«Національний стадіон», Варшава, Польща	Сандро Шерер

Найбільше перемог

	Команда	Перемог	Других місць
1	Реал Мадрид	6	3
2	Барселона	5	4
3	Мілан	5	2
4	Ліверпуль	4	2
5	Аякс	3^[2]	1
6	Атлетіко	3	0
7	Баварія	2	3
7	Челсі	2	3
9	Валенсія	2	0
	Ювентус	2	0
	Андерлехт	2	0
12	Севілья	1	6
13	Манчестер Юнайтед	1	3
14	Порту	1	2
15	Динамо Київ	1	1
15	Ноттінгем Форест	1	1
17	Астон Вілла	1	0
	Абердін	1	0
	Стяуа Бухарест	1	0
	Мехелен	1	0
	Парма	1	0
	Лаціо	1	0
	Галатасарай	1	0
	Зеніт	1	0
	Манчестер Сіті	1	0
26	Гамбург	0	2
27	Рейнджерс	0	1^[2]
	ПСВ	0	1
	Сампдорія	0	1
	Црвена Звезда	0	1
	Вердер Бремен	0	1
	Арсенал	0	1
	Реал Сарагоса	0	1
	Парі Сен-Жермен	0	1
	Боруссія Дортмунд	0	1
	Феєнорд	0	1
	ЦСКА Москва	0	1
	Шахтар Донецьк	0	1
	Вільярреал	0	1
	Айнтрахт (Франкфурт-на-Майні)	0	1
	«Аталанта»	0	1

Переможці за країною

Країна	Переможців	Фіналістів	Клуби-переможці
Іспанія	17	15	Реал Мадрид (6), Барселона (5), Атлетіко (3), Валенсія (2), Севілья (1)
Англія	10	10	Ліверпуль (4), Челсі (2), Ноттінгем Форест (1), Астон Вілла (1), Манчестер Юнайтед (1), Манчестер Сіті (1)
Італія	9	5	Мілан (5), Ювентус (2), Парма (1), Лаціо (1)
Нідерланди	3^[2]	3	Аякс (2^[2])
Бельгія	3	0	Андерлехт (2), Мехелен (1)
Німеччина	2	8	Баварія (2)
Португалія	1	3	Порту (1)
Україна	1	2	Динамо (1)
Росія	1	1	Зеніт (1)
Румунія	1	0	Стяуа Бухарест (1)
Туреччина	1	0	Галатасарай (1)
Шотландія	1	1^[2]	Абердін (1)
Франція	0	1
Сербія	0	1

Переможці за кубком

	Кубок	Чемпіонів	Фіналістів
1	Кубок європейських чемпіонів або Ліга чемпіонів	28^[2]	20
2	Кубок володарів кубків	12	12^[2]
3	Кубок УЄФА або Ліга Європи	8	16

Див. також

Список переможців і фіналістів Кубка європейських чемпіонів і Ліги чемпіонів УЄФА

Примітки

↑ Суперкубок УЄФА - Історія. УЄФА. 24 березня 2011. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 24 березня 2011. (англ.)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к УЄФА взяла Суперкубок під свою егіду з 1973 року. 1972 року це був неофіційний матч на честь сторіччя «Рейнджерс» (див. Історія Суперкубка УЄФА [Архівовано 7 січня 2019 у Wayback Machine.] на uefa.com).