Президент Республіки Індонезія (індонез.Presiden Republik Indonesia) — виборний глава державиІндонезія[1][2]. Посада президента уведена в 1945 році одночасно з проголошенням незалежності країни.
Історія
Перший президент Сукарно разом з віцепрезидентом Мохамадом Хатта був обраний 18 серпня 1945 на засіданні Дослідницького комітету з підготовки індонезійської незалежності, відповідно до розробленої Дослідницьким комітетом конституцією країни. Відповідно до початкового тексту конституції, президент був одночасно головою держави і уряду, проте 14 листопада 1945 був введений пост прем'єр-міністра, який отримав частину повноважень президента.
У 1950 році була прийнята нова тимчасова конституція Індонезії, згідно з якою повноваження президента значно скорочувалися, фактично посада президента стала церемоніальною. Однак 9 липня 1959 президент Сукарно своїм указом відновив дію конституції 1945 року з деякими змінами, відповідно до якої президент, що обирається Народним консультативним конгресом (НКК — індонезійським парламентом), отримав значні повноваження. Він став головою держави, уряду, верховним головнокомандувачем Збройними силами, отримав право розпускати парламент у будь-який час, а також призначати його депутатів.
18 травня 1963 НКК обрав Сукарно довічним президентом Індонезії. Після спроби державного перевороту, розпочатої групою офіцерів 30 вересня 1965, влада почала переходити до генерала Сухарто, що відіграв велику роль при придушенні цього заколоту. У 1966 НКК позбавив Сукарно титулу довічного президента, а 12 березня 1967 обрав замість нього на посаду президента Сухарто.
У період правління Сухарто президент, згідно з конституцією, обирався НКК на п'ять років разом з віцепрезидентом. У 2004 році були прийняті поправки до конституції, згідно з якими президент обирається разом з віцепрезидентом на п'ять років на вільних виборах.
↑(англ.)Indonesia // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 29 травня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
↑З 18 травня 1963 року по 1966 рік — довічний президент Індонезії
↑11 березня 1966 Сукарно підписав указ, відомий як «Суперсемар», відповідно до якого генерал Сухарто отримав право діяти від імені президента. Після підписання цього указу Сукарно позбувся фактичної влади в країні.
↑12 березня 1967 обраний тимчасовим президентом Індонезії. Переобирався на пост президента в 1968, 1973, 1978, 1983, 1988, 1993 і 1998 роках. Пішов у відставку 21 травня 1998 року, незабаром після обрання на черговий президентський термін.
↑Зайняв пост президента відповідно до конституції, після відставки Сухарто.
↑23 липня 2001 Абдуррахман Вахід був відправлений у відставку з посади президента в результаті процедури імпічменту.
↑Мегаваті Сукарнопутрі — дочка першого президента Індонезії Сукарно. Перша жінка — президент Індонезії, а також перший президент, який народився після здобуття країною незалежності.
↑Сусіло Бамбанг Юдхойоно — перший президент Індонезії, обраний всенародним голосуванням. Переобраний на другий термін у 2009 році.
Література
Дахно І. І. Індонезія // Країни світу: енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : «МАПА», 2011. — 608 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
.jpg)
.svg){kind=small}
