Список сонячних телескопів

Наземні сонячні телескопи — це спеціалізовані телескопи, що використовуються для спостереження Сонця з поверхні Землі. Сонячні телескопи часто мають кілька фокусних відстаней і використовують різні комбінації дзеркал, лінзи, спектроскопи, камери, коронографи. Існує багато типів інструментів, розроблених для спостереження Сонця з поверхні Землі, наприклад, у XX столітті були поширеними сонячні вежі.

Наземні телескопи

Оптичні телескопи

Назва/Обсерваторія Фото Апертура Рік Місце Країна Примітки
Сонячний телескоп імені Денієла Іноуї 400 см 2019– Галеакала, Мауї, Гаваї США США [1][2][3][4]
Китайський великий сонячний телескоп 180 см 2019– Ченду, Сичуань КНР КНР Перше світло 10 грудня 2019[5]
GREGOR, Обсерваторія Тейде[en] 150 см 2012– Тенерифе, Іспанія Німеччина Німеччина [6]
Сонячний телескоп Гуда[en], Сонячна обсерваторія Біг-Беар[en] 160 см 2008– Каліфорнія США США
Новий вакуумний сонячний телескоп, Юньнанська астрономічна обсерваторія 100 см 2010– Юньнань КНР КНР 100-см вакуумний сонячний телескоп[7]
Баштовий телескоп Андрія Сєверного, Кримська астрофізична обсерваторія 90 см 1954– Крим Україна Україна
Багатоцільовий автоматизований сонячний телескоп, Саянська сонячна обсерваторія[ru] 80 см Монди, Бурятія Росія Росія Розташований в горах на висоті 2000 м[8]
Великий сонячний вакуумний телескоп, Байкальська астрофізична обсерваторія 76 см 1980– Іркутська область Росія Росія На березі озера Байкал[8]
Оптичний і ближній інфрачервоний трейсер сонячних викидів (ONSET), Нанкінський університет 3x27.5 см 2010– Нанкін КНР КНР [9]
Болгарський 15-см сонячний коронограф[10], Національна астрономічна обсерваторія Рожен 100 см 2005– Рожен Болгарія Болгарія
Шведський сонячний телескоп[en], Обсерваторія Роке-де-лос-Мучачос 100 см 2002– Ла-Пальма, Іспанія Швеція Швеція [11]
Сонячна обсерваторія Прейрі-В'ю[12] 35 см 1999– Техас США США
Вдосконалений багатоканальний поляриметр корони (UCOMP) 20 см 2021– Мауна-Лоа, Гаваї США США
K-коронограф (K-COR) 20 см 2013– Мауна-Лоа, Гаваї США США
Датський відкритий телескоп[en], Обсерваторія Роке-де-лос-Мучачос 45 см 1997– Ла-Пальма, Іспанія Нідерланди Нідерланди
Сонячний телескоп THÉMIS, Обсерваторія Тейде[en] 90 см 1996– Тенерифе, Іспанія Італія Італія,

Франція Франція

Вакуумний баштовий телескоп, Обсерваторія Тейде[en] 70 см 1989– Тенерифе, Іспанія Німеччина Німеччина [13]
Безкупольний сонячний телескоп Хіда[ja] 60 см 1979– Такаяма, Ґіфу Японія Японія [14]
Удайпурська сонячна обсерваторія,
MAST
Full Disk H-alpha Telescope
H-alpha Spar Telescope
Coudé Telescope

50 см
15 см
25 см
15 см
1976– Удайпур Індія Індія
Сонячний телескоп Річарда Данна[en] 76 см 1969– Санспотська сонячна обсерваторія[en], Санспот[en], Нью-Мексико США США
Медонська сонячна обсерваторська вежа[en] 60 см 1968– Медон Франція Франція
Сонячний телескоп Макмата — Пірса[en], Обсерваторія Кітт-Пік 161 см 1961– Аризона США США Найбільший за апертурою сонячний телескоп на майже 60 років
Обсерваторія ARIES 15 см 1961– Найнітал Індія Індія
Сонячний тунельний телескоп, Кодайканальська сонячна обсерваторія 61 см 1958– Кодайканал[en] Індія Індія [15]
45-см-Турмлескоп 45 см 1943– Шауїнсланд Німеччина Німеччина
Телекоп Грегорі Куде 45 см 1959- Локарно Швейцарія Швейцарія Використовувався Геттінгенською обсерваторією до 1984 й IRSOL після 1984.
Сонячний баштовий телескоп Цейсса 45 см 1930– Токіо Японія Японія [16]
Вежа Ейнштейна 60 см 1924– Потсдам Німеччина Німеччина
150-футова вежа, Обсерваторія Маунт-Вілсон 30 см 1912– Каліфорнія США США [1]
Сонячний телескоп Сноу[en], Обсерваторія Маунт-Вілсон 61 см 1904– Каліфорнія США США [17]
Леребур/Грабб-Парсонс, Кодайканальська сонячна обсерваторія 20 см 1901– Кодайканал[en], Індія Індія Індія (1947- )
Велика Британія Велика Британія (1901–1950)
Solar-T[pt] 2x7.6 см 2016 Антарктида Бразилія Бразилія [18]
Шведський вакуумний телескоп[en], Обсерваторія Роке-де-лос-Мучачос 47.5 см 1985–2000 Ла-Пальма, Іспанія Швеція Швеція Замінений Шведським сонячним телескопом[en]
Телескоп Грегорі Куде 45 см[1] 1984–2002 Тенерифе, Іспанія (1984–2002) Німеччина Німеччина Замінений на GREGOR[19][1]
Сонячний прилад Еванса 40 см 1953–2014 Санспотська сонячна обсерваторія[en], Санспот[en], Нью-Мексико США США [20]
Геттінгенська сонячна вежа 2x15 см
11 см
1942–2004 Геттінген Німеччина Німеччина
Обсерваторія Макматів–Губерта[en] 61 см 1941–1979 Мічиган США США Замінений 10,5-дюймовим телескопом у 1941
50-футова вежа, Обсерваторія Макматів–Губерта[en] 40 см 1936–1979 Мічиган США США
10,5-дюймовий телескоп, Обсерваторія Макматів–Губерта[en] 26.7 см 1930–1941 Мічиган США США Замінений 24-дюймовим телескопом у 1941
Сонячна вежа Арчетрі, Обсерваторія Арчетрі 37 см 1925-2006 Арчетрі Італія Італія

Телескопи для спостереження Сонця існують вже сотні років, цей список не є повним і сягає лише 1900 року.

Потенційні майбутні оптичні телескопи

Назва/Обсерваторія Фото Апертура Статус Розташування Країна Примітки
COSMO 150 см запропонований США США [21]
Національний великий сонячний телескоп[en] 200 см запропонований[22] Мерак[en], Ладакх Індія Індія
Китайський гігантський сонячний телескоп[en] 500–800 см запланований Західна частина Китаю КНР КНР [23]
Європейський сонячний телескоп 400+ см запланований Канарські острови 15 європейських країн[24] [25]

Радіотелескопи

Назва/Обсерваторія Фото Діапазон Роки Місце Країна Примітки
Китайський спектральний радіогеліограф 0.4 - 2.0 ГГц
2.0 - 15 ГГц
2013 - Внутрішня Монголія КНР КНР

[26]

Радіогеліограф Нансе, Радіообсерваторія Нансе 150–450 МГц Солонь, Центр — Долина Луари Франція Франція [27]
Сонячний масив Овенс-Веллі 1–18 ГГц Солонь, Центр — Долина Луари Франція Франція [28]
Нобеямський радіогеліограф, Нобеямська радіообсерваторія[en] 17 and 34 ГГц Мінамі-Макі, Наґано Японія Японія [29]
Нобеямські радіополяриметри, Нобеямська радіообсерваторія[en] 1, 2, 3.75, 9.4, 17, 35, and 80 ГГц Мінамі-Макі, Наґано Японія Японія [30]
Сибірський сонячний радіотелескоп 1983– Бурятія Росія Росія [31]
Сонячний субміліметровий телескоп[en], Астрономічний комплекс Ель-Леонсіто 212 and 405 ГГц 1999– Сан-Хуан Аргентина Аргентина [32]
POEMAS, Астрономічний комплекс Ель-Леонсіто 45 and 90 ГГц 2011– Сан-Хуан Аргентина Аргентина
Блеєнська радіообсерваторія 10 МГц–5 ГГц 1979– Греніхен Швейцарія Швейцарія [33]
Мережа сонячних радіотелескопів 245, 410, 610, 1415, 2695, 4975, 8800 and 15400 МГц Австралія, Італія, Массачусетс і Гаваї Австралія Австралія,

Італія Італія,США США

[33][34]
Сонячний радіотелескоп Даочень 150-450 МГц 2023- Сичуань КНР КНР [35]
Телескоп міжпланетних сцинтиляцій Мінганту 327 МГц and 654 МГц 2023- Внутрішня Монголія КНР КНР [36]

Космічні телескопи

Сонячні космічні телескопи входять до списку космічних геліофізичних місій.

Інші типи сонячних телескопів

Існують набагато менші комерційні та аматорські телескопи, такі як сонячні телескопи SolarMax діаметром до 8 від Meade Instruments[37][38].

Більшість сонячних обсерваторій здійснюють оптичні спостереження у видимому, ультрафіолетовому та ближньому інфрачервоному діапазонах, а іноді й на інших довжинах хвиль.

Посилання

Див. також

Примітки

  1. а б в г Big Bear Solar Observatory - Large Solar Telescopes.
  2. Witze, A. (29 січня 2020). World's most powerful solar telescope is up and running. Nature. doi:10.1038/d41586-020-00224-z. PMID 33504997. S2CID 213261911.
  3. Welcome to the DKIST | DKIST.
  4. Cycle 1 Proposal Call Announcement. NSO/DKIST. Процитовано 31 січня 2021.
  5. Rao, Changhui; Gu, Naiting; Rao, Xuejun; Li, Cheng; Zhang, Lanqiang; Huang, Jinlong; Kong, Lin; Zhang, Ming; Cheng, Yuntao; Pu, Yi; Bao, Hua; Guo, Youming; Liu, Yangyi; Yang, Jinsheng; Zhong, Libo; Wang, Changjun; Fang, Kai; Zhang, Xiaojun; Chen, Donghong; Wang, Cheng; Fan, Xinlong; Yan, Zhiwu; Chen, Kele; Wei, Xiya; Zhu, Lei; Liu, Hong; Wan, Yongjian; Xian, Hao; Ma, Wenli (22 квітня 2020). First light of the 1.8-m solar telescope–CLST. Science China Physics, Mechanics & Astronomy. 63 (10): 109631. Bibcode:2020SCPMA..6309631R. doi:10.1007/s11433-019-1557-3. S2CID 219039447. Процитовано 7 вересня 2020.
  6. Home: Leibniz-Institut für Sonnenphysik. www.leibniz-kis.de. Процитовано 17 квітня 2023.
  7. Ding-qiang Su (2012). Understanding Astronomy in China through Recent Major Projects (PDF). iau.org. Процитовано 17 квітня 2023.
  8. а б http://en.iszf.irk.ru/Main_Page Institute of Solar-Terrestrial Physics
  9. Hao, Q.; Guo, Y.; Dai, Y.; Ding, M. D.; Li, Z.; Zhang, X. Y.; Fang, C. (2012). Understanding the white-light flare on 2012 March 9: Evidence of a two-step magnetic reconnection. Astronomy & Astrophysics. 544: L17. arXiv:1211.1751. Bibcode:2012A&A...544L..17H. doi:10.1051/0004-6361/201219941. S2CID 59054649.
  10. Solar Observations in Bulgaria | National Astronomical Observatory ROZHEN. Архів оригіналу за 8 серпня 2010. Процитовано 16 червня 2015.
  11. solarphysics.kva.se The Swedish 1 m Solar Telescope [Архівовано 2008-06-16 у Wayback Machine.]
  12. Prairie View Solar Observatory.
  13. Vacuum Tower Telescope. Архів оригіналу за 26 грудня 2009. Процитовано 28 лютого 2009.
  14. The Domeless Solar Telescope.
  15. I.S. Glass's home page.
  16. Solar Tower. Архів оригіналу за 10 березня 2006. Процитовано 30 серпня 2014.
  17. Telescope: Snow Solar Telescope. Архів оригіналу за 22 Mar 2009.
  18. P. Kaufmann. THz Solar Observations on Board of a Trans-Antarctic Stratospheric Balloon Flight (PDF). Процитовано 19 Aug 2021.
  19. Archived copy. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 24 вересня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  20. John W. Evans Solar Facility.
  21. COSMO | High Altitude Observatory.
  22. India to Build World's Largest Solar Telescope. Архів оригіналу за 5 вересня 2010. Процитовано 16 вересня 2010.
  23. Y. Y. Deng (21 березня 2011). Introduction to the Chinese Giant Solar Telescope (PDF). www.ncra.tifr.res.in. Процитовано 11 травня 2020.
  24. Home. astro-east.org.
  25. Home.
  26. Yan, Yihua; Wang, Wei; Liu, Fei; Geng, Lihong; Chen, Zhijun; Zhang, Jian (2013). Radio imaging-spectroscopy observations of the Sun in decimetric and centimetric wavelengths (PDF). Solar and Astrophysical Dynamos and Magnetic Activity, Proceedings IAU Symposium No. 294, 2012. 8: 489—494. Bibcode:2013IAUS..294..489Y. doi:10.1017/S1743921313003001. S2CID 123882940. Процитовано 13 вересня 2022.
  27. Station de Radioastronomie de Nançay. www.obs-nancay.fr. Процитовано 2 червня 2019.
  28. "OVSA Expanstion Project." New Jersey Institute of Technology. Retrieved: 18 June 2017.
  29. "Nobeyama Radioheliograph." Nobeyama Radio Observatory. Retrieved: 18 June 2017.
  30. "Nobeyama Radio Polarimeters." Nobeyama Radio Observatory. Retrieved: 18 June 2017.
  31. The Siberian Solar Radio Telescope – ISTP SB RAS. en.iszf.irk.ru. Процитовано 2 червня 2019.
  32. Gimenez de Castro, C.G., Raulin, J.-P., Makhmutov, V., Kaufmann, P., Csota, J.E.R., Instantaneous positions of microwave solar bursts: Properties and validity of the multiple beam observations Astron. Astrophys. Suppl. Ser., 140, 3, December II 1999 doi:10.1051/aas:1999428
  33. а б Radioastronomy FHNW. soleil.i4ds.ch. Процитовано 2 червня 2019.
  34. Space Weather Services website. www.sws.bom.gov.au (англ.). Процитовано 24 грудня 2021.
  35. China's new radio telescope will have dangerous solar eruptions in its gaze. South China Morning Post (англ.). 5 липня 2022. Процитовано 26 липня 2023.
  36. China to start building giant telescope to monitor solar winds. South China Morning Post (англ.). 29 червня 2022. Процитовано 27 липня 2023.
  37. Sky & Telescope: David Lunt (1942-2005). Процитовано 17 квітня 2023.
  38. David Lunt biography, Solar Filter designer [Архівовано 2011-07-23 у Wayback Machine.]
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya