Спитко III Мельштинський
Спитко ІІІ з Мельштина — (1388 — 6 травня 1439) — шляхтич Королівства Польського.
Родовід
БіографіяМолодший син Спитка ІІ та його дружини Ельжбети. Був неповнолітнім, коли у Мельштинських забрали королівщини: Поділля (1403), замок та староство Кшепіцьке (1404), замок Лянцкорону з околишніми селами (1410), Самбірщину (бл. 1410 року). Після повторного шлюбу матері сестри Катажини були змушені з братом Яном внести на віно матері 2000 гривень, сестрі — 5000. В записі 1414 року згаданий повнолітнім. Відома займана посада — каштелян бецький. 1436 — заснував католицький костел в Ясєні. Підтримував намагання Жиґимонта Корибутовича отримати чеський трон. З 1437 року підтримував контакти з гуситами, був противником краківського єпископа Збіґнєва Олесницького. Разом з гуситом[1] Федором (Фридериком) Острозьким (Леонтій Войтович вважає, що це — Федір Данилович Острозький[2]) наприкінці 1438 напали, пограбували маєток краківського біскупа РКЦ («Ушевський ключ»). Викрав братаницю Збіґнєва Олесницького, через що був викликаний до короля, де зобов'язався примиритись з Олесницькими.[3] 1439 року Збіґнєв Олесницький утворив в Новому Корчині антигуситську конфедерацію. 3 травня 1439 року Спитко напав на це місто і створив гуситську конфедерацію. Проте згодом його покинули більшість союзників. Загинув 6 травня 1439 р. у битві під Ґротниками над річкою Ніда. Діти
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia