Спроба державного перевороту в Чорногорії 16 жовтня 2016 року
Спроба державного перевороту проти Міло Джукановича 2016 року — змова громадян Сербії, Чорногорії і Росії, що мала на меті, відсторонення від влади прем'єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича, лідера Демократичної партії соціалістів; переворот було заплановано на 16 жовтня 2016 року, день виборів до Скупщини Чорногорії. Контекст і реакція опозиції в Чорногорії та СербіїСпроба державного перевороту була виявлена правоохоронними органами Чорногорії; в лютому 2017 року правоохоронні органи країни заявили про причетність до змови російських державних органів[1][2][3] . У квітні 2017 року офіційні звинувачення були пред'явлені зокрема лідерам опозиції Чорногорії.[4] МЗС Росії заявив, що РФ непричетна до планування перевороту[5][6]. Згідно розслідування, до спроби перевороту були причетні державні органи РФ, а його ціллю було недопущення вступу Чорногорії в НАТО[7][8]. Міністр внутрішніх справ Чорногорії Горан Данилович поставив під сумнів факт спроби перевороту[9]. Такої ж думки притримується і один з лідерів опозиції Чорногорії Андрія Мандич[10]. В кінці травня 2017 року Вищий суд Подгориці зняв звинувачення в спробі перевороту з двох діячів опозиційного «Демократичного фронту» — Андрії Мандича та Славена Радуновіча.[11] Змова і учасникиЗа даними розслідування, в перевороті повинні були брати участь до 500 людей, розділених на три групи. Перша група бойовиків мала проникнути до парламенту, інша — змішатися з натовпом протестувальників проти результатів виборів прихильників опозиції, а третя — блокувати поліцію. У призначений час друга група повинна була почати заворушення в натовпі, перша — відкрити по людям вогонь, а третя — застрелити прем'єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича[12].
Розслідування та кримінальна справаВ кінці жовтня 2016 року прем'єр-міністр Сербії Олександр Вучич повідомив, що в Чорногорії на час відразу після виборів, 16 жовтня, готувався державний переворот, який було попереджено; він заявив: «Заарештовані нами особи діяли в координації з іноземцями. Існують незаперечні докази, що певні особи стежили буквально за кожним кроком прем'єра Чорногорії та інформували про це інших людей, які повинні були діяти відповідно до їх інструкціями. Ми знайшли у них € 125 тис., Спеціальну уніформу, інші речі. За прем'єром Чорногорії стежили за допомогою найсучаснішого обладнання.»[16] Кілька громадян РФ було депортовано із Сербії" за участь в підготовці терористичних акцій в Чорногорії ".[16] У листопаді Прокуратура Чорногорії назвала імена росіян, які підозрюються в підготовці замаху на Міло Джунаковіча і спробі державного перевороту.[17][18] На початку грудня 2016 року чорногорська преса повідомляла, що Чорногорія оголосила в міжнародний розшук двох громадян Росії Едуарда Широкова і Володимира Попова, а також трьох громадян Сербії за підозрою в організації спроби збройного державного перевороту.[13][19][20] 19 лютого 2017 року спеціальний прокурор Чорногорії Мілівое Катніч повідомив, що обвинувальний висновок у справі про спробу захоплення влади буде готовий до середини квітня; він також повідомив, що справжнє прізвище російського громадянина, підозрюваного в участі у змові, «Едуарда Широкова» — Шішмаков, який раніше був заступником військового аташе в Польщі, звідки він був висланий.[15] Едуард Володимирович Шішмаков був ідентифікований владою Польщі як співробітник військової розвідки Росії.[21] Згідно із заявою Катніча, слідство отримало докази, що за планом з повалення Джукановича стоять «націоналістичні структури з Росії»; чорногорській владі «також стало відомо, що до нього були причетні і російські державні органи».[22][3] 13 квітня стало відомо, що Спеціальна прокуратура Чорногорії направила до Вищого суду країни обвинувальний акт щодо 16-и учасників спроби перевороту в країні 16 жовтня 2016 року, включаючи лідерів опозиції Чорногорії Андрія Мандича та Мілана Кнежевича і 2-х громадян Росії.[4] Захищеним свідком звинувачення виступав учасник змови громадянин Сербії Саша Сінджеліч, який безпосередньо отримував накази від офіцера ГРУ Едуарда Шішмакова, що керував операцією. Саша Сінджеліч раніше був засуджений в Хорватії за вбивство і ховався від правосуддя, що дало опозиції привід для критики на адресу держобвинувачення.[23][24][14] 8 червня 2017 року Верховний суд Чорногорії в Подгориці підтвердив обвинувальні висновки у організації спроби перевороту 14 підозрюваним.[25][26][27] В кінці травня 2017 року з двох діячів опозиційного «Демократичного фронту» (Андрії Мандича та Славена Радуновіча) Вищий суд Подгориці зняв звинувачення у спробі перевороту.[11] Міжнародна реакціяРеакція РосіїРосійський уряд в листопаді 2016 року заявив, що не має відношення до спроби перевороту[5]. У травні 2017 року у відповідь на приєднання Чорногорії до антиросійських санкцій і їх розширення, Росія доповнила введені з 2015 року санкційні списки Міло Джукановичем, Душко Марковичем, спікером чорногорського парламенту Іваном Брайовічем та рядом інших чорногорських політиків[28][29]. 6 жовтня 2017 року Ананьє Нікіч, проти якого чорногорська влада висунули звинувачення в спробі організації державного перевороту, отримав політичний притулок в Росії[30]. Реакція СШАРізкій критиці за події в Чорногорії піддав РФ в червні 2017 року впливовий сенатор голова комітету Сенату США з питань збройних сил Джон Маккейн, який закликав законодавців, з огляду на такого роду діяльність керівництва Росії, до посилення американських санкцій.[31][32] У липні 2017 року Комітет Сенату США з питань збройних сил поклав на РФ відповідальність за організацію спроби антиурядового путчу в Чорногорії в 2016 році.[33] На початку серпня 2017 року віце-президент США Майк Пенс, перебуваючи з візитом в Чорногорії, за повідомленням прес-служба Білого дому, «висловив незмінну підтримку Чорногорії, нашого найновішого союзника по НАТО, і захоплення рішучістю Чорногорії перед обличчям російських спроб відвести Чорногорію в сторону від євроатлантичного шляху»[34][35]; він також заявив: «Наміри Росії стали зрозумілі протягом минулого року, коли підтримувані Москвою агенти намагалися зірвати вибори в Чорногорії, напасти на парламент і навіть вбити вашого прем'єра — щоб відвести чорногорський народ в сторону від вступу в союз НАТО».[36] Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia