Співак Ель Гершович

Співак Ель Гершович
Народився	22 жовтня (3 листопада) 1890(1890-11-03) Васильків, Київська губернія, Російська імперія
Помер	4 квітня 1950 Москва, РРФСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія→ СРСР
Діяльність	мовознавець, письменник, лексикограф, філолог, перекладач
Alma mater	Глухівський учительський інститут
Науковий ступінь	доктор наук
Вчене звання	професор, член-кореспондент Академії Наук УРСР.
Знання мов	їдиш
Заклад	Одеський інститут народної освіти, Київський інститут професійної освіти, Кабінет єврейської літератури, мови та фольклору
Посада	професор

Ель Гершович Співа́к (3 листопада (22 жовтня) 1890, м. Васильків, Київська губернія, Російська імперія — 4 квітня 1950, м. Москва) — радянський мовознавець єврейського походження, їдишист, член-кореспондент АН УРСР.

Е. Г. Співак народився 3 листопада (22 жовтня) 1890 року у Василькові під Києвом.

У 1919 році закінчив Глухівський учительський інститут.

Викладав їдиш у школах «Культур-Ліги» у Василькові, Глухові, працював у дитячих будинках.

В першій половині 1920-х років працював у Київському єврейському педагогічному технікумі.

У 1927—1930 роках викладав в Одеському інституті народної освіти, а у 1930—1932 роках — у Київському інституті професійної освіти^[1].

У 1927 році присвоєно вчене звання  професора.

З 1927 року публікував лінгвістичні статті в журналі «Ідише шпрах», в 1929—1931 роках входив до складу  редколегії журналу «Ратнбілдунг».

В 1933 році очолив лінгвістичну секцію Інституту єврейської пролетарської культури при Академії Наук УРСР.

З 1937 року був директором Кабінету єврейської літератури, мови та фольклору.

В 1939 році обраний членом-кореспондентом Академії наук УРСР.

На основі монографії «Нова словотворчість» в 1944 році захистив докторську дисертацію в Московському державному університеті.

У роки нацистської навали перебував в евакуації у м. Уфа (Башкирія).

13 січня 1949 року був заарештований у справі Єврейського антифашистського комітету. Помер 4 квітня 1950 року в Москві під час слідства.

Реабілітований у 1956 році.

Займався діалектологією, лексикологією. Упорядкував російсько-їдиш словник, є автором близько 100 наукових праць, в тому числі підручників, хрестоматій, тематичних словників. У 1946 році опублікував книгу «Ді шпрах ін ді фун дер фотерлендішер мілхоме» («Мова в дні Вітчизняної війни»). Підготував до друку праці: «Діалектика і літературна мова», «Проблеми єврейського словотворення», «Походження і розвиток єврейської літературної мови», «Україна в українському слові». Керував укладанням великого «Російсько-єврейського словника».

• Над чим працює Кабінет єврейської культури Академії наук УРСР/ Е. Г. Співак. // Вісті Академії Наук УРСР. — 1940. — № 7. — С. 70—71.
• До проблеми лексичного складу мови: На матеріалах єврейської мови/ Е. Г. Співак// Наукові записки Інституту мовознавства АН УРСР. — 1941. — Т. 1. — С. 79—89.
• Русско-еврейский правовой и административный словарь = Rusish-yidisher rekhtlekh-administrativer verterbukh / Отв. ред. И. Г. Спивак. — Киев: Изд-во Акад. наук УССР, 1941.    

• Украинский Советский Энциклопедический Словарь: в 3-х т. — Т. 3. — К.: Главная редакция УСЭ, 1989. — С. 271. (рос.)
• Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України. Історико-біографічний довідник /НАН України. — К.: Академперіодика, 2015. — С. 213—215.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

• Сумна річниця // З архівів ВУЧК — ГПУ — НКВД — КГБ. — 1998. — № 3/4  (8/9).