Спільнота кінокритиків Нью-Йорка
Спільнота кінокритиків Нью-Йорка (або Нью-Йоркське коло кінокритиків, англ. New York Film Critics Circle, NYFCC) — професійне об'єднання журналістів з періодичних видань Нью-Йорка, що пишуть про кінематограф. Утворена в 1935 році. Кількість членів у різні роки коливалася від 11 до 31 особи. Всього за час існування (на кінець 2014 року) в роботі організації брали участь 130 кінооглядачів, серед яких Полін Кейл, Бослі Краузер, Ендрю Сарріс, Джей Кокс, Майкл Аткінсон, Річард Корлісс, Джудіт Кріст, Рената Адлер, Френк Річ та інші. У 1966 році між членами спільноти стався розкол, і з нього виокремилося ще одне незалежне професійне об'єднання — Національна спілка кінокритиків США (не слід плутати з Національною радою кінокритиків). Щорічні премії NYFCCЩорічно в грудні NYFCC простим голосуванням вибирає найкращі фільми і діячів кіноіндустрії за календарний рік, що минає. Ці нагороди (англ. The New York Film Critics Circle Awards) вважаються важливими показниками і орієнтирами, що сигналізують про переваги в професійному середовищі перед врученням кінопремії Оскар: за час вручення цих двох призів їх вибір у категорії «Найкращий фільм» збігся у 43 % випадків. Проте, учасники NYFCC особливо відмічають, що часто саме вони визнають найкращою стрічкою ту роботу, яка з часом своєю художньою значущістю значно перевищує вибір Академії того ж року. Так, у 1941 році журналістами найкращим було визнано фільм «Громадянин Кейн» (вибір академіків — «Яка зелена була моя долина»), у 1972 — «Механічний апельсин» («Французький зв'язковий»), у 1973 році — «Американська ніч» («Афера»), у 1990 році — «Славні хлопці» («Той, що танцює з вовками»)[1]. Вибір Спільноти оголошується в останні дні року (протягом кількох останніх років — на початку грудня), що минає. Церемонія нагородження відбувалася в січні наступного року в одному з ресторанів або клубів Нью-Йорка, на якій присутня обмежена кількість запрошених гостей. Іноді місце проведення заходу не оголошується публічно (наприклад, у 1955 або у 2003 роках). Номінації
Церемонії
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia