Станіслав Богуш-Сестренцевич

Станіслав Богуш-Сестренцевич
Народився	1731(1731) Волковиський повіт, Новогрудське воєводство, Велике князівство Литовське
Помер	1826(1826) Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Поховання	St. Stanislaus Church, Saint Petersburgd[1]
Країна	Річ Посполита[2]  Російська імперія[1]
Діяльність	Могилевський архіепископ
Alma mater	Слуцька гімназія
Знання мов	польська
Членство	Краківське наукове товариство[3]
Посада	титулярний єпископ, Roman Catholic Archbishop of Mohilevd і єпископ-помічник
Конфесія	католицька церква[4]
Рід	Богуші-Сестренцевичіd
Батько	Q124979248?
Мати	Q124979260?
Родичі	Вінцент Дунін-Мартинкевич
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Станіслав Богуш-Сестренцевич (3 вересня 1731 — 1 грудня 1826) — римо-католицький церковний діяч Російської імперії, перший архієпископ Могильовський, адміністратор віленської єпархії, літератор та історик.

Мав при дворі великий авторитет. Вважається, що підтримував у Катерині II вороже ставлення до уніатів.

Наприкінці 1773 С.Сестренцевич очолив створене латинське єпископство — єдине для всієї Російської імперії з центром у Білорусі. За його ініціативою на новоприєднаних землях у 1795 було створено три єпархії, території яких встановлювалися без урахування етнічного чинника.

Написав важливе дослідження по давній історії України — «Історію царства Херсонеса Таврійського», видану у Санкт-Петербурзі у 1806. Праця присвячена історії різних народів і держав на території Кримського півострова, не тільки у зазначений історичний період, але і в часи Кримського ханства. Серед джерел, які використав автор, були й розповіді запорозьких козаків.

• Богуш С. С. История Царства Херсонеса Таврического, сочиненная Станиславом Сестриновичем Богушем. Т. 1—2. — Санктпетербург. Типография Шнора, 1806.
• Богуш С. С. Происхождение языков Сарматского и Славянского от Мидского, и о сходстве оных с языком Санскритским / пер. Д.Борзенков // Труды Общества наук, состоящего при Императорском Харьковском университете. — Харьков, 1817. — Т. 1, Ч. 2. — С. 32—39.