Станіслав Нев'ядомський
  Стані́слав Ка́роль Нев'ядо́мський (пол. Stanisław Karol Niewiadomski; 4 листопада 1859, Сопошин — 15 серпня 1936, Львів) — польський композитор, диригент, педагог і музичний критик. БіографіяСтаніслав Нев'ядомський здобув початкову й середню освіту у Львові. Уроки гри на фортепіано брав у Матильди Жлобицької (1836—1895). Навчався під керівництвом Стефана Вітте, Кароля Мікулі та Францішека Сломковського у львівській Консерваторії Галицького музичного товариства. 1880 року дебютував як композитор кантати «Akt wiary» («Акт віри») для баса, чоловічого хору та оркестру, написаної на честь 50-річчя Листопадового повстання. Твір мав успіх і вплинув на рішення автора спеціалізуватися як композитор. З 1882 по 1885 рік Нев'ядомський навчався композиції, спочатку в Консерваторії Товариства друзів музики у Відні під керівництвом Франца Кренна, а тоді в Королівській консерваторії в Лейпцигу в Саломона Ядассона. Крім того, поїхав до Італії й переймав у Франческо Ламперті методи викладання хорового співу. Повернувшись до Львова, розпочав діяльність як педагог, музичний критик і організатор музичного життя. Спочатку був корепетитором у львівському Театрі Скарбека, а у 1886—1887 роках працював у ньому художнім керівником постановки опер і оперет. 1887 року Нев'ядомський став професором Консерваторії Галицького музичного товариства у Львові, де він залишався до 1918-го, викладаючи теорію музики, гармонію, історію музики і керуючи класом хорового співу. Водночас у 1885—1892 роках був, разом зі Станіславом Цетвінським, диригентом співочого товариства «Lutnia-Macierz» («Лютня-мати»), а з 1888 по 1892 рік навчав хорового співу у співочій школі при цьому товаристві. У 1890—1900 роках належав до комісії, що здійснювала художній нагляд за діяльністю Театру Скарбека. 1892 року він був відповідальний за польську секцію на Віденській міжнародній музичній і театральній виставці. 1910 року провадив у Львові приготування до святкування сотих роковин від дня народження Шопена. У 1913 році Нев'ядомський головував на перших зустрічах польських музичних товариств. У 1886 році Станіслав Нев'ядомський почав активно писати музичні огляди та рецензії для львівських газет («Gazeta Lwowska» i «Dziennik Polski»). Також співпрацював з варшавським часописом «Echo Muzyczne, Teatralne i Artystyczne». У 1902—1914 роках публікував музичні статті та рецензії тільки у виданні «Słowo Polskie». За весь час опублікував близько тисячі статей і рецензій. Роки Першої світової війни (1914—1918) Нев'ядомський провів у Відні, де керував філією Львівської консерваторії, організованою для біженців, а також польським церковним мішаним хором. Професорсько-викладацький склад цієї установи становили переважно львів'яни, евакуйовані до Відня. Після повернення до Львова в 1918 році він став керівником опери в Міському театрі, де поставив цикл опер, приурочений до сотих роковин від дня народження Станіслава Монюшка. З 1918 по 1921 рік видавав часопис «Gazeta Muzyczna». 1919 року Нев'ядомський переїхав на постійне проживання до Варшави, де в Державній консерваторії до 1927 року викладав естетику, історію музики та інструментознавство. 1924 року він заснував у Варшаві Спілку письменників і музичних критиків, яку очолював багато років. Він також був першим головою Секції сучасних польських композиторів, заснованої в 1925 році. У 1927—1931 обіймав посаду музичного директора Музичного інституту імені Антонія Грудзинського. У Варшаві Нев'ядомський дописував до газет «Rzeczpospolita», «Warszawianka», «Dzień Polski», «Kurier Polski», «Muzyka», «Gazeta Poranna», «Lwowskie Wiadomości Muzyczne i Literackie», «Wiek Nowy» (Львів), «Przegląd Muzyczny» (Познань), «Orkiestra» (Перемишль) і «Śpiewak» (Катовиці). Крім того, він виступав із лекціями та бесідами на радіо, а також зрідка у філармонії й оперному театрі. 1931 року Нев'ядомський став лауреатом Музичної премії міста Варшави. У 1934 він був у числі засновників Інституту Фридерика Шопена. Помер у львівському санаторії «Salus»[2]. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові[3]. Нагороди
ТвориДо музичної спадщини Станіслава Нев'ядомського належать дві симфонії, п'ять концертних увертюр, один струнний квартет, а також понад 500 творів для фортепіано, голосу та хору. Для оркестру
Камерні твори
Для фортепіано
Для чоловічого хору
Вокально-інструментальні твори
Для голосу і фортепіано
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
