Стара Рязань

Стара Рязань
Країна	Росія[1]
Є столицею або адмінцентром для	Велике князівство Рязанське
Адміністративна одиниця	Spassky Districtd
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Перша письмова згадка	1096
Стара Рязань у Вікісховищі

54°23′50″ пн. ш. 40°25′40″ сх. д. / 54.397114° пн. ш. 40.427714° сх. д. / 54.397114; 40.427714

Стара Рязань (рос. Старая Рязань) — одне з найбільших давньоруських міст XII—XIII століть, столиця Великого Рязанського князівства. Площа одних тільки укріплень Старої Рязані в другій половині XII століття, не рахуючи міських посадів досягає понад 60 га, з передмістями — 75 га. До початку XIII століття у місті проживало близько 8 тис. осіб^[2]. У підніжжя міських валів розташовується сучасне село Стара Рязань.

Місто було знищено взимку 1237 року під час монгольської навали Бату-хана, а всі його будівлі, включаючи кам'яні храми, спалено. Рязань на цьому місці більше ніколи не відновлювалася^[3]. В XIV столітті місто передало столичні і кафедральні функції розташованому за 50 км вище за течією Оки Переяславу-Рязанському, який в 1778 році отримав нове ім'я на честь древньої Рязані.

Городище Стара Рязань охороняється державою як археологічний заповідник та історико-ландшафтний пам'ятник федерального значення. Структурно входить до складу комплексу Рязанського державного історико-архітектурного музею-заповідника. Щорічно на міських укріпленнях проводяться археологічні місії і наукові табори.

У підніжжя оборонних валів городища знаходиться село Стара Рязань, на іншому березі Оки — місто Спаськ-Рязанський, нижче і вище за течією Оки — залишки мережі укріплених сторожових форпостів.

• Даркевич В. П. Путешествие в древнюю Рязань: Записки археолога. — Рязань: «Новое время», 1993. — 255 с. — ISBN 5-85432-008-8.
• Рязань Старая / И. Ю. Стрикалов // Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов. — М. : Большая российская энциклопедия, 2004—2017.

• Рязань Старая
• Археологическая миссия на Старой Рязани