Стародавнє землеробське поселення Кука

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2012)

5°47′1.36″ пд. ш. 144°19′54.2″ сх. д. / 5.7837111° пд. ш. 144.331722° сх. д. / -5.7837111; 144.331722

Стародавнє землеробське поселення Кука
Kuk Early Agricultural Site [1]
Світова спадщина
5°47′01″ пд. ш. 144°19′54″ сх. д. / 5.7837111111111° пд. ш. 144.33172222222° сх. д. / -5.7837111111111; 144.33172222222
Країна	Папуа Нова Гвінея Західний Гайлендс
Тип	Культурний
Критерії	iii, iv, v
Об'єкт №	887
Регіон	Азія і Океанія
Зареєстровано:	2008 (32 сесія)
Розташування на карті Папуа Нової Гвінеї

Стародавнє землеробське поселення Кука (Болото Кука) — археологічна пам'ятка на території Папуа Нової Гвінеї, що показує ізольований розвиток сільського господарства протягом 7-10 тисячоліть. Розташована в південно-східній частині острова Нова Гвінея, в провінції Західний Гайлендс на висоті 1550 метрів над рівнем моря, у високогірній долині Вахгі. Площа пам'ятки — 116 гектарів. У даній болотистій місцевості збереглися сліди переходу від збирання до сільського господарства. За оцінками археологів, у даній місцевості цей процес відбувався приблизно в 5 тисячолітті до н. е. До цього періоду належать знайдені пагорби-грядки по кромці вологої зони. Приблизно за 2000 років до н. е. тут була створена система дренажних каналів, пов'язаних у єдину мережу. Переважно вирощувалися фруктові й горіхові дерева, рослини з їстівними коренями — ямс, таро, пасовищні культури, цукрова тростина, зелень, листяні овочі та банани. Археологічні розкопки та дослідження проводяться з 1960-х років^[2], піонером у цій галузі був австралійський археолог Джек Голсон. На території пам'ятки проживає плем'я кавелка, з 1990-х років вони вирощують солодку картоплю, банани та каву. У 2008 році місцевість включена до списку Всесвітньої спадщини.^[3]