Старокостянтинівський ґебіт

Kreisgebiet Staro Konstantonow Старокостянтинівський ґебіт
Держава	Німецька імперія
Райхскомісаріат	Україна
Генеральна округа	Волинь-Поділля
Центр	Старокостянтинів
Уряд
- Ґебітскомісар	штандартенфюрер СА Курт Ролле Шредер[1]
Площа
- Повна	2330 км²
Населення (1943)
- Усього	131 796
- Густота	56,6/км²
[2]
Джерело даних про площу[2]

Старокостянти́нівський ґебі́т (нім. Kreisgebiet Staro Konstantonow «Старокостянтинівська округа») — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна з центром у Старокостянтинові, яка існувала протягом німецької окупації Української РСР.

Округу (ґебі́т) утворено 1 вересня 1941 опівдні^[3] зі Старокостянтинівського, Грицівського, Остропільського і Старосинявського районів тодішньої Кам'янець-Подільської області.

Станом на 1 вересня 1943 Старокостянтинівський ґебіт поділявся на 4 німецькі райони: район Гриців (нім. Rayon Grizew), район Остропіль (нім. Rayon Ostropol), район Старокостянтинів (нім. Rayon Staro Konstantonow) і район Стара Синява (нім. Rayon Stara Sinjawa).^[3]

9 березня 1944 року, в ході Проскурівсько-Чернівецької операції, окружний центр зайняли радянські війська.^[4]

• Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — 320 с.

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.