Старчевод Юрій Анатолійович
Юрій Анатолійович Старчевод (народився в смт. Оржиця Полтавської області) — український виконавець, автор текстів та музики до пісень власних музичних проєктів та пісень інших гуртів і виконавців, автор музичних проєктів «Карась» та «Юрій Старчевод», альбомів «Друг Людини» (2011) та «Відчуття» (2013, 2015), волонтер ГО "Творча сотня «Рух до перемоги». ЖиттєписДитинство пройшло у селі Нетеребка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області та місті Корсунь-Шевченківський. Навчався у Нетеребській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, Корсунь-Шевченківському ліцеї. Вищу освіту здобув у Білоцерківському національному аграрному університеті (агрономія) та Черкаському державному технологічному університеті (фінанси). Зараз мешкає у місті Києві. Творчість![]() У творах пропагуються позитивний світогляд, віра у краще і справжнє, віра в кохання, важливість сім'ї та дружби у житті кожної людини, любов до рідної землі та любов до життя в цілому. До громадянської тематики Юрій Старчевод вперше звернувся ще 2008 року, написавши вірш «Непотрібна війна» про напад Росії на Грузію.[1] Проєкт «Карась» був створений влітку 2011 року. У рамках проєкту видано альбом «Друг Людини», до якого увійшли 12 реп-треків, також записано декілька пісень поза альбомами. Найпопулярнішими серед прихильників проєкту стали пісні «Ти Найкраща», «Не Для Тебе Квіточка Росла», «Нове Життя» та спільна робота з бандуристом Ярославом Джусем «Моя Мова», яку було записано на підтримку української мови після прийняття так званого «мовного закону» влітку 2012 року.[2] Проєкт «Юрій Старчевод» створив влітку 2013, стиль наближений до попроку, проте, також використовуються і елементи інших музичних напрямків. В кінці 2013 випустив музичний альбом «Відчуття». У листопаді 2014 упорядкував музичну збірку, звуковий диск «Світло моєї душі», випущений мистецьким порталом «Жінка-УКРАЇНКА». Юрій Старчевод також є автором дизайну цього диску. З початком драматичних подій у Криму та на сході України в ефірі радіостанцій та у мережі Інтернет було презентовано пісні на підтримку українських солдатів «Україна єдина», записана у співпраці з Артуром Пісковським, лідером гурту «Територія Світла», учасником програми «Х-фактор»[3] та «Ти найкращий», записана спільно з Дариною Степанюк, учасницею проєкту «Голос країни», яка вразила суддів та глядачів чуттєвим виконанням пісні «Пливе кача».[4] Військова тематика найбільш проникливо розкривається у пісні-надії Юрія Старчевода «Дорога додому»,[5][6] ключовими словами якої є «Хай війни не знає Україна моя!». У жовтні 2020 року на YouTube-каналі автора та виконавця було оприлюднено відео на пісню «Тримай Україну», написану в результаті поїздок до зони АТО (ООС) у складі Творчої сотні «Рух до перемоги». Для створення відео було використано світлини фотографа Петра Радушинського, зроблені під час цих поїздок. Особливе місце у творчості займають пісні, присвячені важливості сім'ї у житті кожної людини. Так у 2014 році в ефірі радіостанцій та у мережі Інтернет було презентовано пісню «Маленьке Чудо» [7], а влітку 2015 року — пісню «Моє Сонечко» на слова Віталія Міхалевського.[8] На основі творів Тараса Шевченка «Тече вода з-під явора» та «Сон» влітку 2015 року було створено пісню «Тече вода».[9][10] У січні 2016 року було представлено прем'єру відео на пісню «Чудесний Дивний Сад», режисер — Андрій Мухін, соло-гітара — Діма Гончаренко.[11][12] У жовтні 2018 року у дуеті зі співачкою IWANNA (Іванна Попович) записали пісню «Подих Осені». [13][14] У грудні 2020 року отримав спеціальну відзнаку Міжнародного літературного конкурсу романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей "Коронація слова" у номінації "Пісенна лірика" за пісню «Красиві люди у вишиванках».[15] [16] Студійну версію пісні було записано за участі вихованців Зразкової вокальної студії "Візерунок" Центру творчості "Дивосвіт" (м. Вишгород). Пісню на музичних цифрових платформах та лірик-відео на неї оприлюднено у листопаді 2021 року. [17][18] Пісні Юрія є в репертуарі інших виконавців. Так, наприклад, пісню «Я – жінка», створену на слова Тетяни Череп-Пероганич, виконує народна артистка України Світлана Мирвода. Вірші Юрія Старчевода опубліковані у виданнях:
У 2015 році Юрій Старчевод випустив 2-й реліз альбому «Відчуття» з чотирма новими треками. Альбом «Відчуття»![]() Музичний альбом «Відчуття» вийшов у кінці 2013 в рамках проєкту «Юрій Старчевод». До альбому увійшло 10 композицій, в яких автором слів, музики та виконавцем є Юрій Старчевод. Одну з пісень альбому створено на основі вірша українського поета-шістдесятника Василя Симоненка «Суперники». У 2015 році альбом було перевидано. До першого релізу перевидання увійшли десять пісень альбому та чотири бонусних треки, а згодом світ побачив другий реліз перевидання із шістьма бонусними треками, які було презентовано у мережі Інтернет та на хвилях радіостанцій протягом 2014-2015рр. Запис здійснено на студії Family Records (м. Київ), звукорежисер — Костянтин Шадов. Фото — Руслан Трач, Тетяна Яценко. Інформаційний партнер — Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА».[20] Трек-лист альбому «Відчуття» (другий реліз перевидання 2015 року). Нові треки:
Треки 2013 року:
Волонтерська діяльністьПерші виступи перед військовими відбувалися на патріотичних заходах, у госпіталях, під час презентацій книги «Воїнам світла», які проходили у різних містах України та під час поїздок до бійців. У 2015 році з метою підтримки воїнів у зоні АТО (ООС) приєднався до Мистецької подільської сотні, а згодом до ГО "Творча сотня «Рух до перемоги». Крім усього того, що зазвичай волонтери везуть бійцям на передову, важливою складовою діяльності сотні є морально-психологічне забезпечення військових підрозділів, яке досягається завдяки їх підтримці творчістю – піснями, поезією, танцями, гумором і т. д. У складі сотні Юрій взяв участь у декількох десятках концертів перед бійцями та цивільним населенням у зоні АТО (ООС), на військових полігонах, у військових шпиталях.[21] У 2017 році отримав відзнаку Волонтерської премії Євромайдану SOS[22][23], у 2016 та 2017 роках – відзнаки фестивалю “Червона Доріжка Гідності – Воля Громади”.[24] Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia