Стахевич Олександр Григорович
Олекса́ндр Григо́рович Стахе́вич (13 грудня 1953, с. Васильківці, Погребищенський район, Вінницька область) — концертно-камерний співак, педагог сольного співу, доктор мистецтвознавства (1998), професор (2002). ЖиттєписПроживав у місті Козятин Вінницької області, де навчався у місцевій музичній школі, співав у дитячому хорі. 1973 року закінчив Вінницьке музичне училище ім. М. Леонтовича (нині Вінницький коледж культури і мистецтв ім. М. Леонтовича) по класу баяна. У 1980 році закінчив вокальний факультет Московського державного музично-педагогічного інституту ім. Гнесіних (нині Російська академія музики імені Гнесіних) за фахом оперний, концертно-камерний співак, викладач сольного співу[1]. З 1980 року — соліст Сумської обласної філармонії, викладач сольного співу в Сумському музичному училищі. В 1984—1998 рр. — викладач сольного співу в Сумському державному педагогічному інституті (нині Сумський державний педагогічний інститут імені А. С. Макаренка). В 1993 році захистив дисертацію «Вчення про співацький голос в оперній культурі Італії XVII — середини ХІХ століть» (науковий керівник — доктор мистецтвознавства, професор М. Р. Черкашина-Губаренко)[2] з присвоєнням наукового ступеню кандидата мистецтвознавства. 1997 року захистив дисертацію за темою «Мистецтво сольного співу в західноєвропейській опері ХІХ століття» (наук. консультант — доктор мистецтвознавства, професор М. Р. Черкашина-Губаренко)[2] з присвоєнням наукового ступеню доктора мистецтвознавства. 1998—2001 рр. — професор Харківської державної академії культури та Харківського державного інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського (Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського). У 2001—2013 рр. очолював кафедру вокального мистецтва СумДПУ імені А. С. Макаренка. З вересня 2014 р. — професор кафедри хорового диригування, вокалу та методики музичного навчання Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка. Основні фахові курси — постановка голосу, практикум за кваліфікацією, наукові засади викладання дисциплін, художня інтерпретація вокальних творів. Науковий інтерес О. Г. Стахевича охоплює сферу вокально-педагогічного мистецтва, мистецтва сольного співу в оперній культурі Західної Європи, проблеми теорії вокальної педагогіки у зв'язку з еволюцією сольного співу XVII—ХІХ ст.[3]. В 1998—2002 та в 2010—2014 роках був членом експертної ради ВАК України з питань експертизи дисертацій в галузі культурології та мистецтвознавства (Київ). У 2013—2015 роках — член спеціалізованої вченої ради ХНУМ імені І. П. Котляревського (Харків), 2017—2021 роки СумДПУ імені А. С. Макаренка. З 2021 року є головою та членом разових спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії (PhD, спец. 025 музичне мистецтво) СумДПУ імені А. С. Макаренка. О. Г. Стахевич — член журі всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт «Теорія та історія культури», всеукраїнського конкурсу хорових диригентів імені Д. С. Бортнянського[4] та ін. Серед учнів: народні артисти України Т. Яценко, І. Левенець, заслужені артистки України М. Грищенко (Маслюкова), Т. Ластовецька, лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів, солісти оперних театрів у м. Київ, солісти та артисти Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна, Сумської обласної філармонії, співаки і викладачі багатьох концертних і навчальних закладів України. Поряд з вокально-педагогічною роботою займається виконавською діяльністю. Як соліст брав участь у міжнародних хорових фестивалях у Києві, Львові, Великій Британії (місто Лланголлен, Уельс, 2000). У період роботи в Харкові виступав на сцені Харківської обласної філармонії та Харківського національного академічного театру опери і балету імені Миколи Лисенка[5]. Здійснював записи сольних концертних програм на радіо та телебаченні. З 2001 по вересень 2012 року — керівник (регент) Архієрейського хору кафедрального Спасо-Преображенського собору Сумської єпархії УПЦ. Відзнаки
Вибрані праціОкремі видання
Статті
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia