Народився 1938 року у Вінниці. Батько воював у Другій світовій війні і у жовтні 1941 року був убитий німецькими військовими. До закінчення війни родина перебувала в евакуації на Уралі. Після її закінчення родина повернулися до Вінниці, де Григорій у 1955 році закінчив школу № 4 з золотою медаллю.[3][4]
Працював у Центральній геофізичній експедиції (ЦГЕ, м. Москва), звідки у 1980-их роках був звільнений радянською владою за те, що підписав листа на підтримку дисидентів.[3][5]
У 1989 році емігрував до США. Працював програмістом у компанії Microsoft Corporation.
Помер 24 жовтня 2022 року в Редмонді, штат Вашингтон.[6]
Науковий доробок
17 квітня 1997 року Григорій Степанець та Рафаель Лисиця, будучи співробітниками Microsoft Corporation, подали заявку на патент і 7 травня 2002 року запатентували техніку декодування кодів даних змінної довжини (анг. Technique for decoding variable length data codes).[7][8] Цю технологію можна використати для мінімізації етапів обробки даних на комп'ютерах, а також для систем факсимільного копіювання.[9]
Степанець вільно володів українською, російською, англійською, німецькою, італійською.[3] Переклав декілька книжок.[4]
Родина
Дружина Алла, з якою Григорій познайомився 1959 році, померла 23 жовтня 2022 року у віці 85 років.[10]
У Григорія і Алли залишилися донька Мілана, онук і правнук.[4]
В українських ЗМІ, з посиланням на заяву Борислава Берези, повідомлялося про те, що Києво-Могилянська академія отримала 2 мільйони доларів США та ЦАХАЛ отримав 1 мільйон доларів США у вигляді благодійних внесків відповідно до заповіту Григорія Степанця, проте офіційних коментарів ні від Києво-Могилянської академії, ні від ЦАХАЛу не було.[16][17][18][19]
Також у ЗМІ була інформація про те, що згідно заповіту Григорія Степанця, по 10тис. дол. США отримав кожен учасник гурту "Хорея Козацька"
↑Хроника текущих cобытий(PDF)(рос.). Т. 61. Москва: Самиздат. 16 березня 1981. с. 90. Архів оригіналу(PDF) за 29 березня 2018. Процитовано 25 січня 2023. Г. Степанец сказал, что, по его мнению, писать ничего не нужно. А. Романенко сказал, что необходимости написания общего письма он не видит, но может написать письмо от своего имени.
