Степанишин Борис Ількович

Борис Ількович Степанишин
Народився	3 квітня 1925(1925-04-03)
Помер	8 серпня 2004(2004-08-08) (79 років)  Рівне, Україна
Громадянство	СРСР →  Україна
Національність	українець
Нагороди

Бори́с І́лькович (Іллі́ч) Степани́шин (3 квітня 1925, с. Ратичів, Томашівського повіту, Польща — 8 серпня 2004, Рівне) — український педагог, літературознавець, бібліограф, бібліографознавець, публіцист, громадський діяч, кандидат педагогічних наук (1975), професор. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1995). Автор підручників та посібників з української літератури. Був головою Рівненської обласної організації «Просвіта» з 1991 по 1997.^[1][2]

Народився 3 квітня 1925 року у селі Ратичів (Томашівського повіту), на Холмщині. Учасник бойових дій у складі Радянської Армії з 1944 по 1947 рік.

Навчався у Львівському університеті імені Івана Франка з 1947 по 1952 рік. Потім з 1952 по 1971 працював вчителем української мови та літератури у школах Львівщини та Рівненщини. З 1964 р. - завідувач бібліографічного відділу Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки.^[3] З 1972 по 1982 рік був доцентом кафедри української літератури Рівненського державного педагогічного інституту ім. Д. З. Мануїльського. У 1975 році захистив кандидатську дисертацію за темою «Система самостійної роботи учнів з літератури та її вплив на ефективність навчального процесу».

У 1982 році за прояви «буржуазного націоналізму» звільнений з роботи і позбавлений усіх наукових ступенів та звань. У 1991 році поновлений на роботі у званні професора кафедри української літератури РДПІ.

У період перебудови брав активну участь у суспільнополітичному житті: у заходах Народного Руху, товариства «Просвіта», Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка.^[2]

Помер 8 серпня 2004 року після тривалої хвороби. Похований на рівненському міському цвинтарі.^[1][2]

• Указом Президента України від 20 грудня 1995 року Борису Степанишину присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки^[4] за підручник «Українська література» для 9 класу^[1][2].

• 2005 року рішенням Рівенської міської ради одній з нових вулиць міста була присвоєна назва «вулиця Бориса Степанишина»^[1][2][5][6].

• Він був великим українцем: (до 90-річчя від дня народження Бориса Ільковича Степанишина): біобібліографічний покажчик / Рівненський державний гуманітарний університкт. Наукова бібліотека; укладачі: С. Н. Грипич, О. В. Іванчук, Л. В. Ковальчук. — Рівне: РДГУ, 2015. — 90 с.
• Жив на чатах духовного ренесансу: біобібліографічний покажчик праць Б. І. Степанишина / Рівненська державна обласна бібліотека; укладачі: Л. А. Костильова, Г. М. Люльчук; наук. ред.: О. Л. Промська; ред.: З. М. Тирак; відп. за вип.: В. П. Ярощук. — Рівне: Волинські обереги, 2012. — 56 с.: фотоіл. — (Серія «Славетні земляки»).