Степанов Олексій Степанович
Олексій Степанович Степа́нов (рос. Алексей Степанович Степанов; нар. 6 травня 1858, Сімферополь — 5 жовтня 1923, Москва) — російський живописець; академік Петербурзької академії мистецтв з 1905 року, член Товариства пересувних художніх виставок (1891—1903), один із засновників і член «Союзу російських художників» (1903—1923). БіографіяНародився 24 квітня [6 травня] 1858 року в місті Сімферополі (тепер Автономна Республіка Крим, Україна) в родині офіцера, учасника Севастопольської оборони. У тому ж році померла його мати, а п'ять років по тому помер батько. Опікун хлопчика, генерал Мельгунов, відвіз його в Москву і помістив в Розумовську філію Миколаївського сирітського інституту. Навчався хлопчик спочатку в Першій чоловічій гімназії, а потім в гімназійних класах Костянтинівського межового інституту, які закінчив 1879 року із званням землеміра[4]. У 1880—1884 роках навчався в Московському училищі живопису, скульптури та зодчества (клас Іларіона Прянішникова), займався малюнком під керівництво Євграфа Сорокіна. 1884 року, за картину «Батько і син, або військова бесіда», присвячену подіям Кримської війни, отримав срібну медаль Академії мистецтв, а незабаром меценат Павло Третьяков купив «Батька і сина» для своєї галереї[5]. У 1899—1918 роках викладав в Московському училищі живопису, скульптури та зодчества, професор. Помер в Москві 5 жовтня 1923 року. Похований на Ваганьковському кладовищі. ТворчістьКартини:
Вшанування пам'яті![]() В Москві, на будинку № 8 на Покровському бульварі, де жив і працював художник, 1962 року встановлено меморіальну дошку[6]. Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia