Степович Андроник Іоаникійович

Андроник Іоаникійович Степович
Андроник Іоаникійович Степович
Народився	1857; Прилуки
Помер	26 листопада 1935; Київ
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна	Російська імперія
Діяльність	славіст, історик, публіцист, педагог
Alma mater	Імператорський університет Святого Володимира
Галузь	історія
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка; Імператорський університет Святого Володимира
Вчене звання	професор
Науковий керівник	Котляревський Олександр Олександрович; Житецький Павло Гнатович
	Роботи у Вікіджерелах

Андро́ник Іоани́кійович (Оникійович) Степо́вич (справжнє прізвище Дудка-Степович; 1857(1857), Прилуки^[1] — 26 січня 1935, Київ) — історик-славіст, літературознавець, історик літератури, перекладач творів слов'янських письменників, директор Колегії П. Ґалаґана, доцент і професор Київського університету.

Життєпис

Народився 1857 року в Прилуках.

У 1875 році закінчив Колегію П. Галагана, у 1879 році Імператорський університет Святого Володимира. Учень О. О. Котляревського та П. Г. Житецького. Став членом Історичного товариства імені Нестора-Літописця.

Працював інспектором народних училищ Волинської губернії. У 1879—1888 роках викладав російську словесність (українська була під забороною) у київських гімназіях, у 1895—1917 роках слов'янську філологію у Київському університеті.

У 1893—1906 роках був директором Колеґії Павла Галагана.

У 1907 році заснував у Києві приватну чоловічу гімназію.

Після жовтневого перевороту у 1920—1924 роках професор славістики в Київському інституті народної освіти, читав слов'янську філологію аспірантам ВУАН (до 1930 року).

Помер 26 листопада 1935 року у Києві. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 21, ряд 6, місце 4).

Наукова діяльність

Автор високошкільних підручників з історії слов'янських літератур статей і рецензій в російських і українських журналах. Підручники за авторством Степовича:

«Очерк истории чешской литературы», 1886;
«Очерки из истории славянских литератур», 1893;
«Очерки истории сербохорватской литературы», 1899.

Редагував «Ежегодник Коллегии П. Ґалаґана» (з 1894 року), збірки «Славянская Беседа» (2 тт., 1888 — 1891), «Рассвет» (1893), публікував матеріали з архівів Г. Ґалаґана та студії до соціальної історії Правобережжя.