Стефанія Цесельська-Борковська
Стефанія Цесельська-Борковська (нар. 23 червня 1889, Львів, Австро-Угорщина — пом. 3 липня 1966, Краків, Польська Народна Республіка) — польська романістка та іспаністка, перекладачка, професорка Ягеллонського університету. ЖиттєписНародилася 23 червня 1889 року у Львові. Вивчала романистику у Львівському університеті у Едварда Порембовича[4][5]. З 1919 року професорка французької мови та філософії Ягеллонського університету в Кракові. Відзначилася в поширенні романських мов і літератур, присвятивши більшу частину своїх досліджень іспанській культурі. Після здобуття докторського ступеня в 1914 році майже виключно присвятила себе педагогічній та дидактичній роботі[5]. У 1920 році переїхала до Кракова, де почала працювати в Ягеллонському університеті. У 1928 році видала Французько-польський енциклопедичний словник[4][6] й провела новаторські дослідження іспанської містичної літератури. У праці «Польські мандрівники до Іспанії та Португалії в XVI і XVII століттях» (ісп. Les Voyageurs de Pologne en Espagne et au Portugal au XVIe et XVIIe siècles), опублікованій в Archivum Neophilologicum у 1934 році, вона описала історію польських подорожей до Піренейський півострів[4]. У 1939 році опублікувала монографію під назвою «Іспанський містицизм у Польщі», яка стала основою для її абілітації в 1945 році в Ягеллонському університеті[4]. Займалася перекладами прози Мігеля де Унамуно[6]. Також брала участь у популяризації іспанської літератури, пишучи про Лопе де Вегу, Федеріко Гарсіа Лорку, Рамона Марію дель Валле-Інклана та Сервантеса[4]. Померла 3 липня 1966 року. Похована на Раковицькому цвинтарі в Кракові[7] (ділянка XXXIV-південь-12[8]). Вибрані роботи
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia