Стефан Брила
 Стефан Владислав Брила (пол. Stefan Władysław Bryła; 17 серпня 1886, Краків — 3 грудня 1943, Варшава) — польський інженер-будівельник, архітектор, доктор технічних наук, піонер зварювання. БіографіяЗакінчив реальну школу у Станіславові, навчався у Львівській політехніці та навчальних закладах Шарлоттенбурга, Парижа та Лондона. Від 1909 року — доктор технічних наук. Того ж року став членом Політехнічного товариства у Львові[1]. Згодом, у 1918 році входив до правління товариства, як заступник секретаря[2]. 1910 року іменований доцентом Львівської політехніки. Під час російської окупації Львова від листопада 1914 року очолював міську поліцію, а в червні наступного року вивезений зі Львова як заручник у Росію. Протягом 1915—1918 років очолював Союз польських інженерів і техніків у Росії. Від 1921 року професор другої кафедри будівництва мостів Львівської політехніки. 1927 року організував колектив авторів і видав підручник для інженерів (пол. «Podręcznik inżynierski w zakresie inżynierji lądowej i wodnej»), який, після двотомника Владислава Скварчинського, був другим у своєму роді, але значно повнішим польськомовним виданням.[3] У 1929 році спільно з інженером Владиславом Трилінським запроєктував перший в Європі зварний дорожній міст на р. Слудва під Ловічем. 1931 року входив до складу журі закритого конкурсу на проєкт будинку Школи будівництва у Любліні[4]. Від 1934 року — працював у Варшавській політехніці. Автор понад 150 наукових праць. Вперше у світі опрацював нормативи для спорудження стальних конструкцій. Під час німецької окупації займався таємним навчанням молоді, за що заарештований гітлерівцями і разом з родиною розстріляний. Похований на Повонзківському цвинтарі, поле № 57-IV-27[5].
Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
