Стиль (писальний прилад)

Стиль

Стиль у Вікісховищі

Стиль^[1][2], також стилос^[2], стилус^[2] (лат. stylus < дав.-гр. στῦλος — «стовпчик») — старовинний прилад для писання у вигляді загостреної на кінці металевої, дерев'яної або кістяної палички. Призначався головним чином для нанесення знаків на навощену дощечку. На другому кінці стиля було гладке потовщення, що грало роль стиральної гумки^[2].

Стиль могли використовувати для вирізування або продряпування знаків і на інших матеріалах — дереві, корі, бересті. Знайдені на розкопках давньоруські стилі більш відомі як «писала».

Стилі використовували багато народів Стародавнього Світу. Загостреними очеретяними паличками писали у Межиріччі на глиняних табличках, у Давній Греції і Стародавньому Римі писали на воскових дощечках. Продовжували вживати стиль у в Середньовіччі.

Надалі слово «стиль» стало вживатися у переносному сенсі — для позначення манери висловлення думок, особливості побудови твору. Відоме, що Цицерон вживав його в цьому сенсі вже у І ст. до н. е.^[3], а поет Горацій радив частіше «перевертати стиль» (stylum vertere), тобто стирати написане, переписувати наново. Згодом термін перейшов з літератури й поезії на інші види мистецтва^[2].

• Стиль був атрибутом музи Калліопи — покровительки епічної поезії й науки.
• Схожий зі стилем прилад використовують для введення даних у цифрові пристрої з сенсорним екраном (комп'ютери, смартфони, навігатори). Він відомий як «стилус» (від лат. stylus через англійське посередництво).

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стиль (писальний прилад)

• Стильос, стиль // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1843. — 1000 екз.