Столяров Микола Миколайович

Микола Миколайович Столяров
Народження	10 серпня 1948(1948-08-10) (76 років) Шепетівка
Країна	СРСР→ Україна
Праця в містах	Львів
Найважливіші споруди	Львівський автовокзал готель «Тустань»
Нагороди	Державна премія України в галузі архітектури

Микола Миколайович Столяров (нар. 10 серпня 1948, Шепетівка, Хмельницька область) — радянський та український архітектор. Член Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України (від 1986 р.).

Народився 10 серпня 1948 року у місті Шепетівка Хмельницької області в родині військового інженера-будівельника. Мешкав за місцем проходження служби батька у містах Золочів, Івано-Франківськ, Ужгород, тому спочатку навчався у середній школі № 4 міста Ужгород (1955—1958 рр.), а потім у львівській середній школі № 17 міського відділу народної освіти із російською мовою викладання (1958—1966 рр.)^[1].

По закінченню середньої школи у 1966 році вступив на інженерно-будівельний факультет Львівського політехнічного інституту, який закінчив у 1972 році. За фахом — інженер-будівельник^[1].

Від 1969 року по даний час працює у Державному інституті проєктування міст «Містопроект» (колишнє ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст „Діпромісто“ імені Ю. М. Білоконя»), а від 1978 року й до 2003 року працював на посаді Головного архітектора проєктів інституту^[1].

Член спілки архітекторів України від 1986 року^[1].

Лауреат державної премії України в галузі архітектури 2013 року у складі групи архітекторів за створення комплексу стадіону на вул. Стрийській — Кільцевій дорозі у місті Львові^[2].

Учасник та переможець багатьох архітектурно-проєктних конкурсів, автор реалізованих робіт з містобудування та об'єктів громадського, житлового, відпочинкового та сакрального призначення^[1].

Мешкає у Львові від 1958 року^[1]. 2003 року відкрив власну справу, а саме архітектурно-проєктне бюро «Столяров і партнери»^[3].

Брав участь у проєктуванні громадських та сакральних споруд, житлових будинків у Львові та Львівській області, зокрема:

• Будівля автовокзалу «Львів» на вулиці Стрийській, 109 (1976—1980; у співавторстві з архітектором В. Сагайдаковським та інженерами В. Бойківим і О. Єфремовим)^[4].
• Будинок меблів на вулиці Любінській, 92 (1985; співавтори архітектори С. Зем'янкін, З. Підлісний та інженер Я. Крук)^[5];
• Прибудова до будинку відділу мистецтв Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника НАН України на вулиці Бібліотечній, 2 (2006; керівник авторського нагляду, автор у складі авторського колективу; архітектор Ю. Столяров)^[6];
• офісна будівля львівської філії АТ «Банк Кредит Дніпро» на проспекті Шевченка, 32 (1988—1992; керівник авторського нагляду, автор у складі авторського колективу; архітектор Ю. Столяров)^[7];
• Будівля готелю «Тустань» на вулиці Любінській, 168а (1988—1992; керівник авторського нагляду, автор у складі авторського колективу; архітектор Процюк Ю.)^[8];
• Житлові будинки в с. Оброшине, Львівського району, Львівської області (2006—2009; ГАП, автор, розробник РД, керівник авторського нагляду)^[9].

• Столяров Микола Миколайович. zuap.org. Західноукраїнський архітектурний портал. Архів оригіналу за 6 жовтня 2022. Процитовано 19 лютого 2023.
• Мельник І. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Центр Європи, 2011. — 288 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-966-7022-93-8.
• Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — 272 с. — ISBN 5-7705-0178-2.

• Андрій Шуляр. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Стрийська, 109 — автовокзал. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 19 лютого 2023.