Стопчатів

село Стопчатів
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Косівський район
Тер. громада	Яблунівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA26100090090059393
Основні дані
Засноване	1416
Населення	2831
Площа	28,51 км²
Густота населення	99,3 осіб/км²
Поштовий індекс	78620[1]
Телефонний код	+380 3478
Географічні дані
Географічні координати	48°25′1″ пн. ш. 24°58′28″ сх. д. / 48.41694° пн. ш. 24.97444° сх. д. / 48.41694; 24.97444
Середня висота над рівнем моря	347 м[2]
Водойми	Лючка
Відстань до обласного центру	75 км[3]
Відстань до районного центру	16 км[3]
Найближча залізнична станція	Коломия
Відстань до залізничної станції	16 км
Місцева влада
Адреса ради	78621, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, селище Яблунів, вул. Франка, 57[4]
Сільський голова	Коваль Юрій Миколайович[5]
Староста	Андрійчук Іван Васильович[4]
Карта
Стопчатів
Стопчатів
Мапа
Стопчатів у Вікісховищі

Стопча́тів — село в Україні у складі Яблунівської селищної громади — територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області. Орган місцевого самоврядування до 2017 року — Стопчатівська сільська рада, з 2017 року — Яблунівська селищна рада. Населення становить 2 831 особа^[5].

Село межує з селищем Яблунів та селами Люча, Уторопи Косівського району і Малий Ключів, Мишин, Ковалівка Коломийського району. Висота над рівнем моря становить 347 метрів^[2], відстань до райцентру становить 16 км, до залізничної станції Коломия — 16 км. Мішані ліси займають 423 га.

Назви лісів та урочищ: Мальцево, Дубовий, Борисівка, Чотири Кіпці, Поруби, Ратиці, Берізник, Березина, Корнівка, Іванівка, Красник. Невелике узвишшя в межах села — гора Ратунда. Мішані ліси займають 423 га^[6].

Присілки і кутки: Копана Дорога, Корнівка, Городище, Підгора, Ратунда, Баґадунка, Багна, Заріка, Борисівка, Красник, Берізник, Мальцево, Уторопець, Іванівка, Вивіз, Крушник, Долішній Кут, Осередок, Фабрика, Дубник, Горішний Кущ^[6].

Через село протікає р. Лючка, в яку впадають потоки: Тиноса, Терновець, Красник, Тікачка, Ласканівка, Середній потік, Млинівка, Ріпне, Солонець, Колодний, Ровень, Плещітка.

Село засноване у 1416 році (за іншими даними 1515 році). У податковому реєстрі 1515 року документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 6 ланів (близько 150 га) оброблюваної землі та ще 3 лани тимчасово вільної^[7]. 1610 року село придбав у Влодка Мацей Яблоновський (королівський ротмістр)^[8].

Протягом 1934—1937 років за сприяння о. Корнелія Бахталовського та Петра Боднарука в селі збудований будинок католицького Народного дому. Будівля згоріла під час другої світової війни^[9].

Станом на 1 січня 1939 році в селі мешкало 2910 осіб, з них 2840 українців-грекокатоликів, 50 українців-латинників, 20 євреїв^[10]. Село належало до ґміни Яблунів Коломийського повіту Станиславівського воєводства.

У 1940-х роках у повстанській боротьбі проти радянського режиму брали участь 40 стопчатівців. За даними облуправління МДБ, у 1949 році у Яблунівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Космач та Стопчатів^[11]. 250 стопчатівців зазнали репресій за підтримку цієї боротьби. 1 серпня 1953 року 200 енкаведистів оточили хату, у якій були референт СБ Коломийського надрайонного проводу «Марко» (Степан Козьмин), районний провідник «Градок» (Дмитро Гриблюк), 17-літній повстанець «Галайда» (Іван Дронюк). Повстанці загинули як герої, «Галайда» зумів ножем смертельно поранити старшого лейтенанта Чорноусова, який керував операцією. 28 вересня 2003 року повстанців урочисто перепоховали в селищі Печеніжині Коломийського району^[12].

1946 року збудований сільський будинок культури, нині — Народний дім^[6].

Храмові свята в селі: 27 жовтня (Преподобної Параскевії) та 19 грудня (Миколая Чудотворця).

Типові прізвища: Бойчук, Заячук, Полюк, Скригунець.

У червні 2025 року у селі спалахнув скандал через поховання воїна 77-го окремого батальйону Романа Гундерука. Директорка місцевого ліцею Ольга Романюк погрожувала вдові^[13].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[14]:

У селі розташований готель «Фільварок», що складається з двох будинків — двоповерхового готелю на 6 номерів та котеджу «Стара хата». На першому поверсі готелю розташований кафе-бар та окремий бенкетний зал на 250 місць^[15].

Від 1975 року працює місцева середня школа, початкова школа на 16 учнів початкових класів, розташована на присілку Борисівка. Працює Народний дім, який має кіноустановку. Тут працюють колективи: літературний театр, молодіжний, драматичний, дитячий гурток «Соколята», дві вокальних групи. Поряд від 1950-х років в окремому будинку розташована місцева бібліотека. Також в селі діють два медпункти, чотири крамниці та майстерня з пошиття одягу^[6].

• Залишки поселення бронзової доби.
• Руїни замку в урочищі Фабрика.
• Церква святої Параскевії.
• Церква святої Миколая.
• Пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
• Могила січового стрільця Юрія Мельника з написом: «Тут спочиває комендант 2-ї Коломийської сотні імені гетьмана І. Мазепи четар Юрко Мельник. Загинув за волю України у 1919 році під Рава-Руською на 30-му році життя. Вічна йому пам'ять».
• Братська могила воїнів радянської армії та пам'ятник землякам, які загинули під час другої світової війни (1974 р., скульптор І. Андрійканич);
• Пам'ятник командиру УПА сотенному «Гамалії» — Василю Скригунцю (2012).

• Михайло Атаманюк — український письменник, перекладач.
• Корнелій Бахталовський (2 жовтня 1892 — 24 листопада 1948) — священик, громадський діяч. Активіст осередку товариства «Просвіта» та організатор читальні релігійного товариства «Скала» у Стопчатові^[9].
• Василь Бейсюк — єрентій місцевої церкви, організатор драматичного гуртка.
• Петро Боднарук — будівничий Народного дому (1936—1937).
• Роман Гундерук — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни^[16].
• Микола Долішняк — керівник Городенківського надрайонного проводу ОУН, лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА (15.12.1946)^[17][18].
• Дмитро Павличко — український поет, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч, Герой України.
• Йосип Приймак «Нечай» — командир сотні УПА «Чорногора».
• Василь Скригунець (псевдо — «Гамалія») — командир сотні «Черемош», заступник шефа зв'язку Коломийського окружного проводу ОУН, сотник УПА, лицар Бронзового хреста бойової заслуги.

• Отець Січинський Микола — громадський діяч, український греко-католицький священик, парох села. Батько Мирослава Січинського. Помер у селі^[19].

• Реабілітовані історією. Івано-Франківська область: Книга 1 / Упоряд., авт. передм. Л. Вардзарук. Науково-редакційний відділ «Реабілітовані історією» при Івано-Франківській облдержадміністрації. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2004. — 983 с. — ISBN 966-8090-63-2.
• Літопис УПА. Нова серія / Упоряд.: Д. Проданик, В. Гуменюк. Національна академія наук України. Інститут української археографії та джерелознавства імені М. C. Грушевського; Видавництво «Літопис УПА»; Галузевий державний архів СБУ; Служба безпеки України. — Київ; Торонто : Літопис УПА, 2015. — Т. 25: Коломийська округа ОУН: Документи і матеріяли, 1945—1952. — 1400 с. — ISBN 978-966-2105-60-5.
• Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден : Наукове Товариство імені Тараса Шевченка, 1983. — 212 с.
• Stopczatów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 371. (пол.)

• Населені пункти Косівщини. Довідка села Стопчатів. kosiv.org.ua. Інформаційний довідник Косівщини. Процитовано 8 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
• Павличко Дмитро. Вірш «Стопчатів». poetryclub.com.ua. Клуб поезії. Процитовано 8 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
• На Косівщині збудують дитячий садок, де ціна одного місця вдвічі дорожча від рекомендованої міністерством. lviv.nashigroshi.org. 3 грудня 2018. Процитовано 8 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.