Стражник польний коронний

Стражник польний коронний (пол. Strażnik polny koronny) — військовий уряд, член генерального штабу.

Уряд виник на межі XV—XVI століть на півдні України для командування сторожовими постами у прикордонних теренах зі Степом. Його виконував переважно один з командувачів оборони поточної. Пізніше стражник відповідав за безпеку на марші, керував передньою сторожею, виставляв охорону, чатових навколо табору. З часом стражник польний став найближчим помічником гетьманів, заступником гетьмана польного.

Уряд вважався четвертим за важливістю після урядів гетьманів великого і польного, стражника великого. Через необхідність забезпечення оборони від татар уряд не приваблював вихідців з родин магнатів і його виконували переважно вихідці середньої шляхти, отримуючи чималу платню. З XVIII століття уряд став чисто титулярним.

• Станіслав Гинек^[pl] (1506)
• Станіслав Лянцкоронський (1511–1520)
• Марцін Тшебенський^[pl] (1526–1527)
• Микола Сенявський (1531–?)
• Олександр Сенявський (1543–?)
• Миколай Потоцький (1569–1572)
• Станіслав Гольський
• Ян Замойський (1600–1619)
• Александер Замойський^[pl] (1644-1655)
• Анджей Моджевський (пол. Modrzewski, 1665–1667)
• Міхал Зброжек^[pl] (1668–1691)
• Ян Собеський^[pl] (1692–1707)
• Юзеф Межеєвський^[pl] (1777–1792)
• Вінцентій Фелікс Чосновський^[pl] (1792–?)

• Zbigniew Góralski, Urzędy i godności w dawnej Polsce, Warszawa 1983, ss. 175—176.
• Zbigniew Hundert, Strażnicy koronny i wojskowy w dobie Jana Sobieskiego (1667–1696). Kilka uwag o osobach odpowiedzialnych za organizowanie przemarszów armii koronnej // ACTA U NIVERSITATIS LODZIENSIS. FOLIA HISTORICA 99, 2017, ss. 149-170.

• Стражник
• Стражник великий коронний
• Стражник польний литовський