Стрельбицький Самсон Іванович

Стрельбицький Самсон Іванович
Стрельбицький Самсон Іванович
Народився	27 червня (8 липня) 1766 ; Київ, Російська імперія
Помер	1831 ; Київ, Російська імперія
Діяльність	художник
Alma mater	Києво-Могилянська академія
Відомі учні	Брезгунов Захар
	; ; ;

Самсо́н Іва́нович Стрільби́цький — український золотар кінця 18 — першої третини 19 століття. Працював у Києві. Онук відомого українського гравера кінця 17-го, початку 18-го ст. Івана Стрільбицького.

Родовід

Українське прізвище «Стрільбицький» походить із села Стрільбичі Львівської області. Вперше воно згадане в 1243, ще за князівських часів Галицько-Волинської держави (королівства Русь). Данило з Кульчиць, ловчий у руського князя Лева (Льва Даниловича Галицького).
Самсон Іванович вчився КМА, мешкав на Подолі, вул. Покровська 5, його будинок один із небагатьох, що вціліли після пожежі 1811.
Перша згадка про предків Самсона Івановича сягає 1619, коли Федір (Теодор) Стрільбицький з дружиною Анною з роду Майковських заповіли частину свого маєтку Михайлівському Златоверхому монастирю. Їх син Якуб Теодорович Стрільбицький був чернігівським чашником, вибирався від Київського та Чернігівського воєводств депутатом на Сейм Речі Посполитої, був одружений з Виговською. Прадід Ян Стрільбицький був хорунжим панцерної хоругви київської. Дід Самсона Івановича відомий український гравер на міді кінця 17-го, початку 18-го ст. — Іван Стрільбицький, а батько Іван Іванович Стрільбицький вчився та викладав в Києво-Могилянській академії. Самсон Іванович мав онуку Олександру Дмитрівну, яка була одружена з членом Київської думи, засновником Лук'янівського цвинтаря, надвірним радником, дворянином Ілльою Івановичем Зейфертом.

У 1824 заснував хутір, який довгий період часу називався його прізвищем — хутір Стрільбицького. Одна з вулиць була названа його ім'ям — Самсонівська.

Твори

Два великі свічники до ікон (1801), срібні царські врата Миколаївської церкви (1802), свічник (1803), шати на ікону Успенського собору (1823) і німб (1829, разом із сином Олександром) на ікону (усі — Києво-Печерська лавра). Збереглися потир і срібна таріль.