Стрілянина у мечетях Крайстчерча
Масове вбивство мусульман у Крайстчерчі — терористичний акт, вчинений озброєним чоловіком у п'ятницю 15 березня 2019 року о 13:40 за місцевим часом[1] у мечеті Ан-Нур[en] та Ісламському центрі Лінвуд у Крайстчерчі в Новій Зеландії[2]. 51 людина загинула, 40 людей було поранено[3][4]. Невдовзі після атаки було заарештовано Брентона Харрісона Тарранта, 28-річного австралійця із Графтона, Новий Південний Уельс. Журналісти описували його як сторонника ідеології переваги білої раси. Він уживу транслював першу стрілянину на Facebook, а перед нападом опублікував маніфест. Згодом відео і маніфест були заборонені в Новій Зеландії та Австралії. У березні 2020 року Брентон визнав себе винним і був засуджений до довічного ув’язнення без можливості умовно-дострокового звільнення – перший подібний вирок у Новій Зеландії. Напад було пов'язано зі зростанням ідеології переваги білої раси та ультраправого екстремізмому у всьому світі, що спостерігається приблизно з 2015 року. Політики та світові лідери засудили це, а прем’єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн назвала це «одним із найтемніших днів» країни. Уряд заснував королівську комісію у органах безпеки після стрілянини, яка стала найсмертоноснішою в сучасній історії Нової Зеландії та найгіршою, коли-небудь скоєною громадянином Австралії. Комісія подала свій звіт до уряду 26 листопада 2020 року, деталі якого були оприлюднені 7 грудня. ПередумовиНезадовго до нападу терорист Брентон Таррант опублікував 74-сторінковий маніфест, в якому стверджує, що «нещодавно я працював неповний робочий день як особа, що позбавляється кебабів». У своєму дописі він заперечує що є членом будь-якої організації, але пише, що його «справді надихнув» норвезький ультра-правий терорист Андерс Брейвік, який убив 77 людей у терористичному нападі неподалік норвезької столиці Осло в 2011 році. Перед нападом Брейвік теж публікував трактат на 1500 сторінок з сотнями посилань на конфлікти у Балканах. Згідно з даними видання The Economist, «Косово» згадується в стяжці Брейвіка 143 рази, «Сербія» — 341, «Боснія» — 343 рази, а «Албанія» з'являється 208 разів.[3] Брейвік тоді написав, що бомбардування НАТО Сербії під час війни в Косово 1999 року було головним мотивом його нападу. Він заявив, що «абсолютно неприйнятним» є те, що американські і європейські уряди «бомбили наших братів сербів». Таррант у своєму дописі так само пише про ці закиди що, США необхідно ослабити, щоб запобігти ще одній ситуації, коли «сили США/НАТО воюватимуть поруч з мусульманами і вбиватимуть християн-європейців, які намагалися видалити цих ісламських окупантів з Європи».[3] Таррант описує себе в своєму дописі «звичайного білого чоловіка, якому 28 років». Він характеризує атаку як «антиіміграційну, антиетнічну або антикультурну заміну».[3]
Хід подій Терорист транслював у всі популярні мережі 17-хвилинне відео нападів на мечеті у новозеландському місті Крайстчерч. На трансляції чоловік, який ідентифікує себе як Брентон Таррант, їде до мечеті Ан-Нур, витягує із автівки зброю та вбиває людей у мечеті. Поки він їхав, на задньому плані лунала бойова мелодія сербської націоналістичної пісні «Serbia strong» у дуеті з робототехнічним голосом і вказівками GPS-системи водія.[3] У терориста була зброя з нанесеними на ній «ключовими моментами для становлення європейської цивілізації». А саме, на магазині для напівавтоматичної гвинтівки Брентона Тарранта видно напис російською мовою «Сражение при Когуле 1770», а також болгарською «Битка при Булаир 1913».[5][4] Також на ще одному магазині був надпис українською мовою «Павло Сергійович». Співробітник Інституту гуманітарних досліджень у Відні, дослідник європейських правих і їхніх зв'язків з Росією Антон Шеховцов припускає, що це посилання на Павла Лапшина.[3] Загиблі та поранені
Міжнародна реакція
Наслідки
Суд над Таррантом відбувся у Крайстчерчі 16 березня.[3] Видання The New Zealand Herald описувало напад як найбільші масові вбивства в країні з 1943 року.[3] Тарранта було засуджено до довічного ув'язнення — на відміну від більшості таких засуджених у Новій Зеландії, без шансу на звільнення. Дивись такожПримітки
Посилання |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
