Суворовська площа (Санкт-Петербург)

Суворовська площа  Росія
рос. Суворовская площадь
Пам'ятник Суворову в образі бога Марса
Населений пункт	Санкт-Петербург
Район	Центральний
Історичні відомості
Назва на честь	Суворова О. В.
Загальні відомості
Координати	59°56′44″ пн. ш. 30°19′47″ сх. д. / 59.945555555556° пн. ш. 30.329722222222° сх. д. / 59.945555555556; 30.329722222222
Транспорт
Найближчі станції метро	Горьківська, Невський проспект, Гостинний двір
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	↑1114902 ·R (Центральний район, Санкт-Петербург)
Мапа
Суворовська площа у Вікісховищі

Суворовська площа (рос. Суворовская площадь) — одна з великих площ в історичному центрі Санкт-Петербурга. Розташована біля Троїцького мосту при виході на нього Садової вулиці через Мільйонну вулицю.

У центрі площі встановлений пам'ятник полководцю Олександру Суворову (скульптор М. І. Козловський 1799—1801, бронза).

У кінці XVIII століття ділянка землі на захід від будинку Салтикова належала О. Р. Воронцову, який незабаром відмовився від цього землеволодіння. На цьому місці Салтиков заклав сад, що займав увесь простір до службового корпусу Мармурового палацу і був відокремлений від Царициної галявини і берега Неви парканом^[1].

У 1818 році сад був викуплений скарбницею і за проектом архітектора К. І. Россі тут була облаштована площа перед Троїцьким мостом. На площу з Марсового поля був перенесений пам'ятник О. В. Суворову і з 1823 року вона отримала назву Суворовська^[2].

• Троїцький міст
• Палацова набережна
• Мільйонна вулиця

З усіх боків площі розташовані міські визначні пам'ятки:

• З півночі — Троїцький міст і Палацова набережна. По льоду Неви в бік Виборзької сторони з 1895 по 1910 роки був прокладений Льодовий трамвай.
• Зі сходу на площу виходить будівля інституту культури.
• Із півдня до площі примикає Марсове поле із меморіалом Вічного вогню.
• Із заходу до площі примикає службовий корпус Мармурового палацу.

• Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы? О происхождении названий улиц, площадей, островов, рек и мостов Ленинграда. — 3-е изд., испр. и доп. — Л.: Лениздат, 1985. — С. 364—365. — 511 с.
• Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы? О происхождении названий улиц, площадей, островов, рек и мостов Санкт-Петербурга. — 4-е изд., перераб. — СПб.: Норинт, 1996. — С. 252. — 359 с. — ISBN 5-7711-0002-1.
• Городские имена сегодня и вчера: Петербургская топонимика / сост. С. В. Алексеева, А. Г. Владимирович, А. Д. Ерофеев и др. — 2-е изд., перераб. и доп. — СПб.: Лик, 1997. — С. 120. — 288 с. — (Три века Северной Пальмиры). — ISBN 5-86038-023-2.