Сукачів Василь Миколайович (рос. Василий Николаевич Сукачев ; 1868 р. —?) — православний священик , протоієрей , капелан Армії УНР .
Життєпис
Народився в с. Лиман Ізюмського повіту Харківської губернії Російської імперії .
Завершив навчання в духовній семінарії РПЦ МП .
Отримав хіротонію 17 січня 1892 р.
Золотий наперсний хрест на Георгіївській стрічці (1787 -1917 рр.)
Від 1903 р. служив священиком у Кубанській пластунській бригаді 1-го Кавказького армійського корпусу Російської імператорської армії .
У Першу світову війну служив полковим священиком 123-го піхотного Козловського полку та благочинним 31-ї піхотної дивізії .
Мав нагороду Золотий наперсний хрест на Георгіївській стрічці з Кабінету Його Імператорської Величності (найвища нагорода для капеланів Російської імперії), палицю та всі ордени ордену Святого Володимира до 3-го ступеня з мечами включно.
У 1918 р. — капелан 55-го (пізніше 42-го) пішого Валкського полку та благочинний 14-ї пішої дивізії Армії Української Держави . Потім був призначений на полкового священика 51-го пішого дієвого полку імені Северина Наливайка та благочинним 17-ї пішої дієвої дивізії Дієвої армії УНР [ 1] .
Від травня 1919 р. служив капеланом 3-го пішого Подільського полку ДАУНР , від 21 липня 1919 р. — капелан Волинської групи ДАУНР, від кінця 1919 р. — капелан Збірної (згодом 2-ї) Волинської дивізії АУНР .
З 6 грудня 1919 р. був учасником 1-го Зимового походу .
Наказ Головної команди військ УНР № 32 від 5 жовтня 1920 р.[ 2] :
29 липня 1920 р. у м. Ямполі мав подяку від Головного Отамана С. Петлюри та військового міністра В. Сальського [ 3] . 12 липня 1921 р. Павло Пащевський подав лист міністрові І. Огієнку про нагородження о. В. Сукачіва, о. М. Маринича та інших відзнакою лицарів Залізного Хреста[ 4] .
Звертався до міністра І. Огієнка 12 липня 1921 р. у справі використання для таборових церков Армії УНР похідних церков залишених по церквах після розвалу Російської імперії[ 5] .
Потрапив до Польщі разом з інтернованими військовиками Армії УНР [ 6] .
9 січня 1922 р. був на 2-му з'їзді військового духовенства у м. Каліші , де затвердили текст Статуту Братства та моральний кодекс, були представлені українські національні ризи для капеланів[ 7] .
Родина
Був одруженим та мав 4 дітей.
Примітки
↑ «Військові священики Армії Української Народної Республіки [Архівовано 16 листопада 2017 у Wayback Machine .] » // Тинченко Я. , Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II.
↑ Слюсаренко П. М. , «Душпастирська служба в армії Української народної республіки періоду російсько-польської війни 1920 року» // Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості. Матеріали ХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції 16 травня 2003 р. — Донецьк : ІПШІ «Наука і освіта», 2003 . — С.290–292.
↑ Забзалюк Дмитро , Душпастирська служба українських військових формацій першої половини ХХ ст. [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine .] (Монографія ), Львівський державний університет внутрішніх справ . Львів , 2012 . — С.71. — ISBN 978-611-511-089-6 .
↑ Тинченко Я. , Нагородна справа урядів Української Народної Республіки, 1917-1992 PDF , НАНУ Інститут історії України , К ., 2006 . — С.101.
↑ Забзалюк Дмитро , Душпастирська служба українських військових формацій першої половини ХХ ст. [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine .] (Монографія ), Львівський державний університет внутрішніх справ . Львів , 2012 . — С.76. — ISBN 978-611-511-089-6 .
↑ Забзалюк Дмитро , Душпастирська служба українських військових формацій першої половини ХХ ст. [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine .] (Монографія ), Львівський державний університет внутрішніх справ . Львів , 2012 . — С.79. — ISBN 978-611-511-089-6 .
↑ Забзалюк Дмитро , Душпастирська служба українських військових формацій першої половини ХХ ст. [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine .] (Монографія ), Львівський державний університет внутрішніх справ . Львів , 2012 . — С.78. — ISBN 978-611-511-089-6 .
Джерела
Михалевич Віктор , Духівництво у військових структурах: історичний досвід і сучасність PDF , 2012 р. // «Волинь і волиняни у Другій світовій війні: збірник наукових праць». —— С.129-130.
Забзалюк Дмитро , Душпастирська служба українських військових формацій першої половини ХХ ст. [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine .] (Монографія ), Львівський державний університет внутрішніх справ . Львів , 2012 . — С.15, 21, 58, 62, 65, 68, 71, 73, 76, 78-79. — ISBN 978-611-511-089-6 .
Слюсаренко П. М. , «Душпастирська служба в армії Української народної республіки періоду російсько-польської війни 1920 року » // Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».
«Військові священики Армії Української Народної Республіки [Архівовано 16 листопада 2017 у Wayback Machine .] » // Тинченко Я. , Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II.
Посилання