Сумароків Павло Федорович

Павло Федорович Сумароків
Павло Федорович Сумароків;
Поручик,; Підполковник
Загальна інформація
Народження	30 травня 1893
Смерть	19 травня 1975 (81 рік)
Військова служба
Приналежність	УНР
Війни / битви	Перша світова війна; Українсько-радянська війна Другий зимовий похід; Друга світова війна Бій під Бродами;
Нагороди та відзнаки
Георгіївський хрест 4 ступеня	Орден Святого Володимира 4 ступеня

Сумароків Павло Федорович (нар. 30 травня 1893 р. — 19 травня 1975 р.) — військовий та громадський діяч; старшина полку Чорних запорожців, командир 6-ї роти 30-го полку^[1] дивізії «Галичина»; військові звання — поручник російської армії, підполковник Армії УНР.

Життєпис

Сумароків Павло Федорович народився 30 травня 1893 року.

Закінчив Київське військове училище.

Учасник Першої світової війни. За хоробрість, нагороджений усіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою. Крім того, 1917-го він здобув відзнаку святого Георгія IV ступеня з Лавровою гілкою — нагороду за хоробрість, яку офіцери отримували виключно за рішенням солдатських рад. Останнє звання у російській армії — поручник.

Під час Визвольних змагань 1917—1921 років, поручник Сумароков бився з більшовиками у складі легендарного полку Чорних запорожців. Учасник Першого Зимового походу. У 1921 році, в складі 4-го Київського кінного полку брав участь у Другому зимовому поході Повстанської армії УНР. Був командиром розвідувального відділу Подільської повстанської групи.

Жив на еміграції у Польщі. Улітку 1943 року вступив до лав добровольчої дивізії «Галичина» і брав участь у бою під Бродами. Командир 6-ї роти 30-го полку дивізії «Галичина»^[2]. З 1945 року жив на еміграції у Німеччині.

Лицар Залізного хреста та Хреста Симона Петлюри. Автор спогадів про Другий зимовий похід та 1-шу Українську дивізію. Помер 19 травня 1975 р.