Су́ма техноло́гії (лат. Summa Technologiae) — книга польського письменника Станіслава Лема 1964 року, одна з перших збірок філософських есеїв Лема. Назва книги є алюзією на «Суму теології» (лат. Summa Theologiæ) Фоми Аквінського[1] та «Суму теології» Альберта Великого.
У цьому творі автор намагається розібратися з проблемами майбутнього, — як віддаленого, так і такого, що стає дійсністю вже зараз. Основним питанням, яким займається Лем у книзі, є проблеми цивілізації без обмежень — як технологічних, так і матеріальних. Автор також розглядає етичні та філософські наслідки технологій майбутнього.
Опис
Перефразовуючи автора, книга намагається «дослідити шипи ще не розквітлих троянд» — іншими словами, розібратися з проблемами далекого (а подекуди й не дуже) майбутнього. Основне питання, яке Лем розглядає в книзі, — це питання цивілізації за відсутності обмежень, як технологічних, так і матеріальних. Він також розглядає морально-етичні та філософські наслідки технологій майбутнього.
Попри на свій вік і низку неточностей у певних областях (наприклад, у математиці, біології, соціології), книга не втратила важливості за останні роки[2]. Серед тем, які Лем обговорює в книзі, і які тоді були цілком у сфері наукової фантастики, але набувають все більшого значення сьогодні, є віртуальна реальність (Лем називає це «фантоматика»), теорія пошукових систем («аріаднологія», від ниткою Аріадни), технологічна сингулярність[3], молекулярна нанотехнологія («молектроніка»), покращення когнітивних здібностей[en] («цереброматика»), штучний інтелект («інтелектроніка»)[2].
У передмові до першого видання Лем згадує про вплив на його книгу науково-популярної монографії Йосипа Шкловського «Всесвіт, життя, розум» (рос. Вселенная, жизнь, разум).
Зміст українського видання
У книзі вісім розділів, у кожному з яких йдеться про різні гіпотетичні наслідки технологічного розвитку:
- Дилеми. Лем починає з представлення свого погляду на передбачення майбутнього та своєї мотивації для написання цієї книги. Він пише, що підставою для передбачень майбутнього цивілізації мають стати технології, тобто зумовлені станом знань і соціальної ефективності способи досягнення цілей, що установила спільнота. Далі в цьому розділі зауважує: "Кожна технологія є загалом штучним продовженням природної тенденції, властивої усьому живому, до того, щоб контролювати довкілля, чи принаймні не підкорятися йому в боротьбі за існування".
- Дві еволюції. У цьому розділі розглядаються подібності і відмінності двох типів еволюції: біологічної і технологічної, а також вплив технологічної еволюції на мораль і соціальну еволюцію. Лем вважає, що з розвитком технологій і цивілізації «…свободи в якомусь абсолютному сенсі не вдастся здобути ніколи. Ні як свободи вибору дій, ні як свободи від будь-яких дій (спричиненої „всеавтоматизацією“).»
- Космічні цивілізації. В розділі йдеться про існування і пошук позаземних цивілізацій. Якби людство дізналося про існування цивілізацій, які перевищили земний рівень розвитку, то могло б зробити висновки про своє майбутнє. Лем вважає нереальним існування високорозвинених цивілізацій в Сонячній системі, бо такі цивілізації зауважили би нашу присутність завдяки радіо- і телетрансляціям із Землі і, без сумніву, встановили б із нами контакт. Він аналізує як відповідають вчені на питання про існування та розвиток, можливість взаємного контакту, частоти появи у Всесвіті космічних цивілізацій. Зокрема розглядає монографію радянського астрофізика Йосипа Шкловського «Всесвіт. Життя. Розум». В розділі згадується ряд вчених, які висували гіпотези про технологічну діяльність космічних цивілізацій, зокрема розглядається гіпотеза про приклад «зоряної інженерії» — сферу Дайсона. Також згадуються експериментальні дослідження вченого астронома і астрофізика Дрейка, який першим у світі почав пошуки сигналів інших цивілізацій за допомогою радіотелескопа. Лем розглядає гіпотези німецького астрофізика і радіоастронома Себастьяна фон Горнера[en] про відносну короткотривалість цивілізацій (інший термін «психозоїв»), про причини зникнення цивілізацій/«психозоїв», про імовірність контактів цивілізацій.
- Інтелелектроніка. Розвиток науки, його темпи і обмеження. Може настати момент, коли нарощування пропускної здатності цього каналу в темпі, продиктованому збільшенням обсягу інформації, виявиться неможливим. Виникне ситуація «мегабітної бомби», або «інформаційного бар'єру». Розглядається можливість подолання інформаційного бар'єру застосуванням кібернетики для створення штучних інтелектронних учених, електронних мізків.
- Пролегомени до всемогутності. Можливості конструювання всього.
- Фантомологія. Це інший термін, винайдений Лемом для того, що зараз відомо як віртуальна реальність. Людське сприйняття обмежене біологією, тож, можливо, ми можемо обійти справжню всемогутність на користь імітованої? Навіть у цьому випадку Лем знаходить багато дивовижних проблем. Лем переглянув цей розділ у 1991 році у своєму есеї «Тридцять років потому». Багато передбачень з цього розділу здійснюються[4].
- Створювання світів. Чи може бути так, що замість кропітких досліджень ми зможемо автоматично «виростити» нову інформацію з наявної інформації? Починаючи з цього питання, Лем розвиває концепцію створення цілих нових всесвітів, включаючи (як особливе задоволення) будівництво раю/пекла/загробного життя.
- Пасквіль на еволюцію. Біологічна еволюція виконала досить погану роботу, створивши людей та інших тварин. Чи можуть інженери зробити краще?
| Зміст
|
|
І. Дилеми
ІІ. Дві еволюції
- Вступ
- Подібності
- Відмінності
- Першопричина
- Кілька наївних запитань
ІІІ. Космічні цивілізації
- Формулювання проблеми
- Формулювання методу
- Статистика космічних цивілізацій
- Космічний катастрофізм
- Метатеорія див
- Унікальність людини
- Інтелект: випадковість чи необхідність?
- Гіпотези
- Votum separatum
- Перспективи
ІV. Інтелектроніка
- Повернення на Землю
- Мегабітова бомба
- Велика гра
- Міфи науки
- Посилювач інтелекту
- Чорна скринька
- Про моральність гомеостатів
- Небезпеки електрократії
- Кібернетика та соціологія
- Віра та інформація
- Експериментальна метафізика
- Вірування електромізків
- Дух у машині
- Клопоти з інформацією
- Сумніви й антиномії
V. Пролегомени до всемогутності
- До Хаосу
- Хаос і лад
- Сцилла й Харибда, або Про поміркованість
- Мовчання Конструктора
- Божевілля з методом
- Новий Лінней, або Про систематику
- Моделі та дійсність
- Плагіати і творіння
- Обшир імітології
VI. Фантомологія
- Основи фантоматики
- Фантоматична машина
- Периферійна та центральна фантоматика
- Межі фантоматики
- Цереброматика
- Телетаксія і фантоплікація
- Особистість й інформація
VIІ. Створювання світів
- Вступ
- Вирощування інформації
- Мовна інженерія
- Інженерія трансцендентності
- Космогонічна інженерія
VIIІ. Пасквіль на еволюцію
- Вступ
- Реконструкція виду
- Конструкція життя
- Конструкція смерті
- Конструкція свідомості
- Конструкції, базовані на помилках
- Біоніка та біокібернетика
- Очима Конструктора
- Реконструкція людини
- Кіборгізація
- Автоеволюційна машина
- Екстрасенсорні явища
Завершення
|
Примітки
- ↑ Joanna Zylinska, translator's introduction, in: Summa Technologiae, University of Minnesota Press, Minneapolis-London, 2013, ISBN 978-0816675777 — «With a title that is a pastiche of Thomas Aquinas's Summa Theologiae, Lem erects a secular edifice of knowledge aimed at rivaling that of his scholastic predecessor.»
- ↑ а б «The Book No One Read», by Lee Billings, September 10, 2015
- ↑ «A brilliant trip back to the technological future», New Scientist, May 15, 2013
- ↑ "Fantomowe wszechświaty Lema stają się rzeczywistością", Olaf Szewczyk, Polityka, March 29, 2016 (retrieved October 16, 2019)
Література
- Лем С. Сума технології / Перекладач Андрій Павлишин. — Навчальна книга — Богдан, 2024. — 560 с. — (Шестикнижжя Лемове) — ISBN 978-966-10-6665-5. (за посиланням доступні окремі сторінки)
|
